Починаючи з 2027 року, учні четвертих класів складатимуть ДПА у формі ЗНО. Згідно з наказом Міносвіти, іспит, який не проводили через пандемію COVID-19 та повномасштабне вторгнення, стане обов’язковим. Підготовка до впровадження нового формату ДПА триватиме упродовж 2025/2026 навчального року. Вже у квітні-травні відбудеться апробація оцінювання — участь у тестуванні візьмуть приблизно 10 тисяч учнів.
— Як на мене, підсумкову атестацію для четвертокласників можна проводити, але не у форматі ЗНО і не під час війни, — каже експерт з освітніх питань Віктор Громовий. — Адже це зайвий стрес для дітей. Уже четвертий рік учні проходять навчання у надскладних умовах: деякі школи пошкоджені чи зруйновані, учні переїжджають або здобувають освіту дистанційно. У стані стресу навіть та дитина, яка все знає, може розгубитись і провалити тестування. Я не уявляю собі 10-річних дітей у пункті тестування.
Ба більше, це зайві витрати з бюджету держави в час війни. Нині, коли ми рахуємо кожну копійку, викидати гроші на розробку нових випробувань для школярів — безглуздо.
— Цей іспит проводитимуть не у форматі класичного ЗНО, а лише з його елементами, — зазначає Тетяна Вакуленко, директорка Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО). — Єдиний елемент зовнішнього характеру полягає у тому, що матеріали для оцінювання пропонуватиме УЦОЯО. Але, як і будь-які попередні ДПА, випробування проводитимуть у закладі освіти, де дитина навчається. Тестування відбуватиметься у паперовому форматі, а не за комп’ютером. Відповіді перевірятимуть учителі, які навчають дітей, у стінах рідної школи.
— Які ще аргументи “за” чи “проти” тестування можете навести?
● В. Громовий:
— Іспити варто проводити з конкретною метою. Наприклад, результати ЗНО чи тепер НМТ, який складають одинадцятикласники, потрібні для вступу до вишів. Не розумію, навіщо ЗНО четвертокласникам. Що буде, якщо учень початкової школи не складе те ЗНО? До речі, у Німеччині школяр може два роки просидіти в одному класі, якщо не досягне певного рівня знань. У нас на другий рік залишати не можна, не зараховувати до 5 класу також не можна. То який сенс проводити оцінювання навчальних досягнень у початковій школі? Має бути переконлива аргументація, чому ЗНО потрібне, чому саме в такому форматі, що воно змінить на краще. Інакше все це схоже на реформу заради реформи, а не заради реального ефекту.
Крім того, підсумкове оцінювання іде врозріз із програмою Нової української школи. У початкових класах освіта грунтується на формувальному оцінюванні, без балів у щоденнику. Акцент роблять на зворотному зв’язку та на підтримці дитини. ЗНО у 10-річному віці фактично перевертає цю логіку з ніг на голову.
● Т. Вакуленко:
— Наразі у нас немає об’єктивних даних про те, кому з дітей потрібна найбільша допомога в навчанні. Система державної підсумкової атестації зі спеціальним онлайновим ресурсом, де вчителі вноситимуть відповіді учнів, якраз матиме зворотний зв’язок. Педагоги зможуть отримати фактичні дані про те, як підтримати учня, який має певні освітні втрати. Тобто ця інформація буде тільки для учительства конкретного закладу освіти. На учнях результати ніяк не позначаться. Якщо дитина, на жаль, з якихось причин погано складе тест, то вона все одно перейде до 5 класу. Але перейде із розумінням її вчителів і батьків, що є певні прогалини, над якими треба попрацювати.
