Чи не щодня у соціальних мережах з’являється чимало постів, які поширюють родичі зниклих безвісти осіб. При тім вони вказують персональні дані, зокрема, інформацію про військові частини та звання зниклих. А ще завжди розміщують фото людини, яка перестала виходити на зв’язок.
У Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України радять цього не робити. Чому? І скільки українців вважаються зниклими безвісти через воєнні дії?
— Таку інформацію ми не оприлюднюємо, зокрема тому, що тривають перемовини щодо повернення українців, які перебувають у полоні, — каже Петро Яценко, речник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. — Загалом від початку роботи штабу (з березня 2022 року) вже вдалося повернути додому 2598 осіб, 144 з них — цивільні. Приблизно третина тих, кого вдалось повернути під час окремих обмінів, були обліковані як зниклі безвісти.
— Чому родичам не варто оприлюднювати інформацію про близьких, які зникли безвісти?
— Військові можуть перебувати в полоні з вигаданою історією, що вони, скажімо, є цивільними, — розповідає Наталія Охотнікова, радниця Центру прав людини ZMINA. — Або ж вони можуть переховуватись у надії дістатись своїх позицій. Тож розповсюдження інформації про них із фото, знаками розрізнення, вказаною частиною чи обставинами зникнення може становити пряму небезпеку для їхнього життя.
Слід пам’ятати, що росіяни увесь час відстежують наші інформаційні канали. І можуть використати оприлюднену інформацію про військового ЗСУ проти нього. Є ще одна небезпека.
— Яка?
● Н. Охотнікова:
— На біді родичів зниклих безвісти намагаються наживатись шахраї, запевняючи, що нібито бійці в полоні, й обіцяючи їх повернути додому за певну винагороду.
— До прикладу, недавно завершилося розслідування щодо 23-річної жительки Первомайська, яка гарантувала допомогу в пошуку зниклих безвісти, — розповідає Антоніна Лашта, речниця ГУНП у Миколаївській області. — У соцмережі жінка давала посилання на створені нею групи, закликаючи звертатись. Але за пошук і повернення бійців потрібно було спершу заплатити. Після того, як родичі безвісти зниклих перераховували на її картку гроші, зловмисниця переставала виходити на зв’язок. Поліцейські довели причетність пройдисвітки до скоєння 76 таких злочинів, у результаті чого вона збагатилась майже на 300 тисяч гривень.
— А шукати в такий спосіб, тобто через соцмережі, зниклих безвісти цивільних теж не варто?
● Н. Охотнікова:
— На відміну від військових, цивільні особи взагалі не мають бути об’єктами захоплення у полон. Якщо ж це сталось, росіяни мають їх звільнити, оскільки йдеться про порушення Міжнародного гуманітарного права. Проте загарбники, на жаль, утримують у полоні в тому числі й цивільних, декого навіть зазначають у своїх реєстрах військовослужбовцями.
Тому родичі можуть самі вирішувати, чи публічний розголос допоможе в пошуку зниклих. Насправді, іноді це дає результат. Приміром, буває, що цивільні, яким вдалось вибратись із полону і які побачили публікацію у ЗМІ чи соцмережах про зниклих безвісти, повідомляють важливу інформацію, якою володіють. А оскільки РФ не надає інформацію про перебування зниклих цивільних, то будь-які відомості можуть бути важливими в їх пошуку.
Але хочу наголосити: жодна офіційна державна структура чи громадська організація не бере грошей за збір інформації й пошук зниклих безвісти! Щойно вам говорять про оплату таких “послуг”, будьте певні, це — шахраї.
Що найгірше, ви можете не лише втратити гроші, а й наразити на ще більшу небезпеку близьку людину, яку шукаєте. Адже з вами може розмовляти представник спецслужби РФ, а отриману особисту інформацію згодом він може використати під час допиту військового чи навіть цивільного.
