Двоетапна перевірка: як захистити свої сторінки у соцмережах, електронні скриньки та інтернет-банкінг

Торік в Україні викрили понад 3700 кіберзлочинів. Їх кількість зросла на 62,5%, якщо порівнювати з 2022 роком.

Фото freepik.com
Фото freepik.com

Використання такої функції, як багатофакторна автентифікація, або двоетапна перевірка, підвищує загальний рівень безпеки важливих сервісів. А отже, убезпечує від випадків шахрайства і втрати коштів. 

— Багатофакторна автентифікація, або двоетапна перевірка — це функція безпеки для додаткового захисту акаунтів у соцмережах чи в інтернет-магазинах, месенджерів, застосунків інтернет-банкінгу тощо, — розповідає Віталій Якушев, експерт з питань кібербезпеки. — У самій назві є пояснення, про що йдеться. 

Користувач при входженні в акаунт чи у застосунок використовує декілька факторів для підтвердження своєї особи. По-перше, це може бути пароль. По-друге, біометричні дані, одноразовий код підтвердження чи електронний ключ. Якщо зловмисники дізналися пароль користувача — викрали, підгледіли чи вгадали (бо був ненадійний), то з багатофакторною автентифікацією цього буде замало, щоб увійти в акаунти у соцмережах, в електронну скриньку чи в застосунок інтернет-банкінгу. Адже для входження важливий ще один чинник — треба мати біометричні дані чи код з пристрою, який недоступний для зловмисників. До речі, у месенджерах спершу вводять тимчасовий код підтвердження, а після цього — постійний секретний пароль. 

— Як налаштувати багатофакторну автентифікацію? 

— Тепер майже у всіх поштових сервісах, у соцмережах можна налаштовувати багатофакторну автентифікацію. Із мобільного додатку або через сайт слід зайти в налаштування сервісу і знайти розділ, пов’язаний із безпекою. Наприклад, “Безпека і паролі” чи “Конфіденційність”. Зайшовши у цей розділ, далі шукайте, до прикладу, “Двоетапну перевірку” чи “Двокрокову автентифікацію”. Коли обрати цей пункт, пропонують зазвичай дві опції — використання застосунку або ж використання смс. 

Не рекомендую обирати смс. Адже зловмисники можуть його перехоплювати. Зробити це неважко. Іноді шахраї викрадають у користувача сім-картку, якщо вона неконтрактна, і відновлюють у сервісному центрі, дізнавшись набрані номери телефонів і дати поповнення рахунків. А вже з сім-картки дізнаються одноразові коди підтвердження. 

Тому краще вибрати один зі спеціальних застосунків, які генерують одноразові тимчасові коди автентифікації. Найпопулярніші — Google Authenticator, Microsoft Authenticator, Duo Mobile, Authy. Обраний застосунок слід завантажити і покроково виконати команди для налаштування двофакторної автентифікації. 

— Чи убезпечить це від зловмисників? 

— На жаль, і це не стопроцентна гарантія захисту. Інколи шахраї підробляють сайти, на яких доводиться вводити логін і пароль. Наприклад, користувач хоче зайти у свій акаунт на facebook. Тим часом на електронну скриньку надходить лист з посиланням на сторінку faceboooook. Візуально сторінки не різнитимуться. Якщо користувач не помітить, що сайт підроблений, та введе свій пароль і, наприклад, одноразовий код підтвердження чи електронний ключ, то шахраї вкрадуть сесію (підключення) користувача для входження в акаунт. Тому треба бути пильним. 

До слова, можна також налаштовувати сповіщення про підозрілі дії у своєму акаунті. Це не має прямого стосунку до багатофакторної автентифікації, але може бути досить корисним. Сповіщення можуть надходити, до прикладу, у формі листів на електронну скриньку чи як повідомлення у відповідний акаунт. Так користувач довідається, що хтось входив у його обліковий запис. Також повідомлять, з якого пристрою (браузера) заходили та де це сталося (місто, країна). У деяких месенджерах можна побачити активні сесії або активні пристрої під’єднання. У такий спосіб можна виявляти, що хтось сторонній читає листування чи переглядає надіслані файли. 

Автор: Богданна Мартиник
Подробиці
Фото ілюстративне: armyinform.com.ua

Місцева так звана влада вживає заходів для приховування обставин події та недопущення її поширення в інформаційному просторі.

14.01
Подробиці
Фото: facebook.com/YuliaTymoshenko

Вранці політикині вручили підозру від НАБУ і САП. Їй загрожує до 10 років ув'язнення. Вона повністю відкидає звинувачення.

14.01
Подробиці
Фото з Telegram

В російському місті, що розташоване неподалік з українським кордоном, пролунала серія сильних вибухів.

14.01
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Генсек Альянсу Марк Рютте закликав країни максимально спорожнити свої запаси ППО і передати їх Україні.

13.01
Подробиці
Фото: Getty Images

Словаччина демонструє найшвидшу у світі динаміку зростання експорту зброї у відношенні до загального експорту.

13.01
Подробиці
Фото: 1 ASSAULT BATTALION

Танк є одним з найсучасніших в армії РФ і наші бійці його дуже цінують за маневреність і захист.

13.01
Подробиці
Фото: Одеська ОВА

На щастя, ніхто з працівників консульства не постраждав.

13.01
Подробиці
Фото з Telegram

Bloomberg і Reuters повідомляють про удари по щонайменше трьох суднах, що чекали на завантаження казахстанською нафтою.

13.01
Подробиці
Фото: kyiv.npu.gov.ua

Лікарка не забезпечила своїй пацієнтці необхідний післяпологовий догляд, кажуть у поліції.

13.01
Подробиці
Фото: Юлія Свириденко у Facebook

У столиці та області спостерігаються черги біля супермаркетів та на АЗС. Люди купують пальне, щоб заправити авто та генератори.

13.01
Подробиці
Фото: bmpd.livejournal.com

Офіційно воно належить Морській рятувальній службі. Але характеристики судна не відповідають типовим завданням служби.

13.01
Подробиці
Фото ТСН.

Автори законопроєкту підкреслюють, що такі зміни є необхідними для захисту національних інтересів.

13.01
Подробиці
Фото Нацполіції.

Слідчі встановили, що за кілька днів до трагедії щодо курсанта могли застосовуватися нестатутні заходи впливу.

13.01
Cтиль життя
Фото з архіву спільноти “Медові дівчата” (2)

Щоразу передають захисникам понад 60 кілограмів медівників, а ще - терті пляцки з яблуками і сливами, амонякові тістечка, макові рулети.

13.01
Подробиці
Фото з відкритих джерел.

Російський диктатор опинився на межі краху своїх амбіцій не лише в Україні, але й у світі, пише видання.

13.01
Подробиці
Фото Суспільного.

56-річний чоловік знайомився з малолітніми та неповнолітніми дівчатами у соцмережах, використовуючи фото свого 20-річного сина.

13.01
Подробиці
Скриншот з відео.

Під атакою опинився завод, який виробляє компоненти для бойових дронів, а також авіаремонтний завод

13.01
Подробиці
Bloomberg назвав, скільки цивільних українців Росія вбила у 2025 році

У другій половині року росіяни запускали по Україні в середньому 5300 БПЛА щомісяця. Це в п'ять разів більше, ніж у середньому у 2024 році.

12.01
Подробиці
Фото ілюстративне: facebook.com/MVS.LVIV

Правоохоронці вже встановили особу зловмисника, який напав на дитину. Ним виявився батько однієї з дівчаток, яка також була на гірці.

12.01
Подробиці
Фото ілюстративне: armyinform.com.ua

Ворожий дрон влучив у танкер під прапором Панами, який очікував на завантаження рослинної олії.

12.01
Подробиці
wikimedia.org

Представники дипломатичного відомства спершу не пустили групу правоохоронців до трупа.

12.01
Подробиці
Фото з Telegram

Сьогодні у столиці та області знову фіксують аварійні відключення світла.

12.01
Подробиці
Фото: en.wikipedia.org/wiki/Mark_Rutte

Генсек Альянсу Марк Рютте пояснив, навіщо РФ вдарила цією ракетою по Україні.

12.01
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Ворог здійснив спробу просочитися у Покровськ вище залізниці.

12.01
показати більше