Безліч дискусій викликає питання дати відзначення Різдва Христового: коли це робити — 25 грудня чи 7 січня? Хтось каже: наші предки святкували 7-го, тож і ми будемо так робити. Їхні опоненти знаходять старі календарі, в яких вказано, що Різдво — 25 грудня. І додають: не варто святкувати в один день з Росією. То чи на часі нині календарна реформа? Чи все ж краще відкласти її?
Коли Володимир Великий хрестив Київську Русь, то існував лише юліанський календар (той, за яким живе православна і греко-католицька церква нині). А григоріанський, який тепер ще називають світським, з’явився у XVI столітті. Тогочасний православний клір не прийняв новий календар. Та впродовж століть частина православних церков у світі таки перейшла на новий календарний стиль. В Україні ж більшість релігійних громад донині живуть за старим стилем, тобто за юліанським календарем. Тим часом у побуті ми користуємося григоріанським, на який у більшій частині України перейшли в 1918 році.
— Григоріанський календар запроваджений 4 жовтня 1582 року папою римським Григорієм XIII і ухвалений у світі як міжнародний стандарт. Тобто це той календар, яким ми всі послуговуємося нині. Він замінив юліанський, бо більш точно відображає астрономічну тривалість року (період обертання Землі навколо Сонця), — розповідає отець Роман Тереховський, священник храму Пресвятої Євхаристії (УГКЦ). — Та все ж деякі Церкви продовжують дотепер послуговуватися юліанським календарем. Тобто живуть за старим стилем.
— У чому особливість новоюліанського календаря?
● прот. Михайло:
— У 1923 році сербський астроном, професор математики й небесної механіки Мілутін Міланкович розробив новоюліанський календар. Більшість православних Церков світу живуть за новоюліанським (тепер його використовують 9 з 16 помісних православних церков. — Авт.), а не григоріанським календарем, — розповідає протоієрей Михайло Сивак, проректор Львівської Православної Богословської академії, клірик кафедрального собору Покрова Пресвятої Богородиці (ПЦУ). — Вони майже не відрізняються. Лише день святкування Пасхи по-іншому обчислюється.
● о. Роман:
— У період до 28 лютого 2800 року новоюліанський календар повністю збігатиметься з григоріанським. Щоправда у Церквах, які використовують григоріанський та новоюліанський календарі, дата Пасхи розраховується по-різному.
На мою думку, правильно було б переходити саме на новоюліанський стиль календаря. Тобто залишити традиційне для нас обчислення дати святкування Пасхи.
— Чи загалом на часі саме тепер календарна реформа в українських Церквах?
● прот. Михайло:
— Питання календарної реформи актуальне. Тепер церковні дні свят в Україні обчислюються за юліанським календарем, а загалом світ живе за григоріанським. Між церковним (юліанським) і державним календарем є різниця у 13 днів. Через похибку юліанського календаря за кожні 200 років додається ще один додатковий день. Наприклад, у 2100 році Різдво Христове вже припадатиме не 7 січня, а 8-го. Адже різниця між згаданими календарями буде не 13, а 14 днів.
Тому перехід на новий стиль (на григоріанський чи новоюліанський календар) може обговорюватися. Але все потрібно добре обдумати. Мають проводитися всебічні обговорення, богословські конференції, щоб реформа відбулася максимально успішно. Поспішати з цим точно не потрібно.
— Чи існують вагомі аргументи для того, щоб тепер не проводити в Церкві календарну реформу?
● прот. Михайло:
— Звісно. По-перше, зміна календаря — це зміна дати святкування не лише Різдва Христового, а й інших свят усього церковного року. Якщо Церква перейде на новий стиль, то, наприклад, свято Покрови випадатиме не 14 жовтня, а 1-го, день святого Миколая — не 19 грудня, а 6-го і т. д. Багато хто готовий відзначати Різдво 25-го, але інші свята — по-старому. Це неправильно.
По-друге, вивчаючи досвід інших Церков, зокрема, грецької, розуміємо, що іноді календарна реформа може призводити до церковних розколів. Частина вірян і духовенства сто років тому так і не перейшла на новий стиль. Був поділ на старостильників і новостильників. І в Україні дуже багато прихильників старого стилю, а відтак загроза розколу.
