Останніми роками українські синоптики констатують зменшення кількості морозних днів узимку й збільшення тривалості літнього періоду. З чим це пов’язано? І чого чекати далі?
— Температура повітря в Україні підвищується протягом усього року, а найбільше — взимку і влітку, — пояснює Віра Балабух, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України. — При тім відчутно зменшується кількість днів з морозами взимку й загалом тривалість холодного періоду, а січень і лютий стали майже на два градуси теплішими. Тож не дивно, що лютий нині більше схожий на березень і замість снігу часто випадає дощ.
— Що спричиняє такі кліматичні зміни?
— Вони зумовлені як природними чинниками, так і впливом людини. При цьому визначальним є внесок людської діяльності. Зокрема, збільшуються викиди СО2 в атмосферу, як наслідок — змінюється її хімічний склад, підвищується глобальна температура.
У 2023 році, за даними Служби моніторингу атмосфери імені Коперника (CAMS), концентрація парникових газів в атмосфері сягла найвищих рівнів за останні дві тисячі років (вуглекислий газ — 419 ppm, а метан — 1902 ррm). Згідно з одним із сценаріїв, уже до 2030 року глобальна температура зросте на 1,5 градуса, якщо порівнювати з доіндустріальним періодом. А до кінця століття концентрація парникових газів в атмосфері може збільшитися до 630 ppm, тоді як середня за рік температура повітря може підвищитись на 2 — 2,5 градуса.
Відповідно до іншого, песимістичнішого сценарію, до середини сторіччя середня температура повітря за рік може підвищитись на 1,7 — 2,2 градуса, а до кінця століття — на 4 — 5 градусів, порівнюючи з його початком. На жаль, людство рухається до найгіршого сценарію. А якщо підвищення глобальної температури сягне більше двох градусів, почнуться незворотні зміни в екосистемах.
— Які наслідки це матиме для нашої країни?
— Збільшиться повторюваність та інтенсивність небезпечних явищ погоди. Йдеться про сильні дощі, снігопади, шквали, грози, град. Влітку збільшуватиметься кількість спекотних днів, тропічних ночей. Тобто зростатиме тривалість бездощового періоду, що на фоні високої температури призводитиме до більшої посушливості. Такі тенденції вже відзначають не лише на півдні нашої країни, а й навіть на Поліссі, яке ще донедавна було зоною надлишкового зволоження.
На жаль, наслідки кліматичних змін посилюють і воєнні дії. Зокрема, втрата Каховського водосховища може істотно вплинути на клімат південного регіону України. Водосховище, як потужний акумулятор, зберігало прохолоду влітку й тепло взимку. Завдяки йому температура повітря взимку була вищою, а літній період не був надто спекотним. Без водосховища в регіоні може підвищитись температура, особливо у весняно-літній період. Літо, ймовірно, стане спекотнішим і більш посушливим, кількість опадів буде значно меншою. Тому регіон, який і раніше входив до зони ризикованого рільництва, де утворилася одна з найбільших пустель Європи (Олешківські піски), може стати ще більш посушливим.
Зростання аридності (сухості) клімату призводить до збільшення пожежної небезпеки, повторюваності суховіїв, пилових бур. Слід зауважити, що останніми десятиріччями сильних пилових бур у степовій частині України не спостерігалось, зокрема, завдяки лісам і лісосмугам, які були посаджені й вирощені в цих регіонах у 60 — 70-х роках минулого століття. А тепер значна частина їх уже знищена, і цей процес триває. Тож можна спрогнозувати, що ще одним із наслідків зміни клімату і війни в Україні буде збільшення повторюваності та інтенсивності пилових бур.
Загалом же очікується, що за реалізації песимістичного сценарію до кінця століття на Прикарпатті й Поліссі можуть бути такі кліматичні умови, які нині маємо на Кримському півострові й на південному узбережжі Чорного моря.
