Працівники Національного парку “Пирятинський” відремонтували у селі Леляки гніздо лелек, яке восени, два роки тому, постраждало від буревію. Встановили поряд камеру і стали вести прямий ефір з гнізда лелечої пари — Грицька та Одарки.
— Село це — у центрі нашого парку, — каже Анатолій Подобайло, науковий співробітник Національного природного парку “Пирятинський”, доцент кафедри екології та зоології КНУ імені Тараса Шевченка. — До Леляк приїжджають студенти на практику, вивчають поведінку птахів. Відео з гнізда — унікальний матеріал для фахівців нашої кафедри.
— Про які цікаві факти про поведінку лелек ви вже дізналися?
— Часто у старому гнізді така щільна підстилка, що там збирається калюжа після дощів, пташенята у ній мерзнуть і навіть можуть загинути. Але самиця регулярно пробиває дзьобом гніздо. Утворюється дренаж. Також ми знаємо, що лелеки нерідко викидають з гнізда слабких пташенят. І ми побачили, що робить це лише мама.
— Чи правда, що лелеки утворюють пару раз і назавжди?
— Як правило, лелеки моногамні, тобто вони формують сім’ю, але на один сезон. Ймовірно, наступного року ця пара знову буде разом, проте смертність у лелек висока, тому вони можуть змінювати партнерів.
— Чи правда, що лелеки можуть жити 30 — 35 років?
— Так, але лише в умовах неволі, коли мають їжу, коли їх лікують. А зазвичай бузьки живуть 12 — 15 років.
— Як ці птахи спілкуються?
— Лелеки не мають голосу. Для комунікації вони використовують клекіт. Крім того, мають поведінкове спілкування: розпушують пір’я, розправляють крила. Помічали, що коли самець висиджував яйця і до нього прилітала самиця, то вона торкалася дзьобом його потилиці. І він вставав, щоб дати їй місце гріти яйця. Малі ж пташенята випрошують їжу голосами, які згодом у них зникнуть.
