Сотні людей із квитком на чуже ім’я начебто вже не впустили у потяги. А з 1 серпня в тестовому режимі “Укрзалізниця” запроваджує верифікацію через “Дію.Підпис” для купівлі або повернення квитків на низку рейсів. Така система вже діє на міжнародних маршрутах.
“Відкрили продаж квитків на потяг 105/106, і одразу хтось придбав усі квитки, — обурюється киянка Ірина Яворська. — Вільних місць я так і не побачила. Як таке може бути?”
“У мене те саме, — додає Юлія Пилипенко, яка вже кілька днів намагається купити квитки на поїзд. — Коли зайшла на сайт, ще було кілька квитків у жіночому купе. Вибрала. Поки заповнила форму — вже всі розпродано. Я просто в шоці”.
Таких скарг сотні, якщо не тисячі. Тим часом голова правління “Укрзалізниці” Олександр Перцовський каже, що цього року в літній сезон попит на дитячі групові перевезення зріс удвічі проти 2024-го. Тому на деяких напрямках квитки у вільний продаж надходять тільки в кількох вагонах. І за лічені хвилини розлітаються.
“Менш ніж за годину після відкриття продажу не залишилося жодного квитка з Харкова до Львова, — розповідає Олена Маркіна. — На цьому напрямку курсує щонайменше чотири потяги. Тож маю сумнів у прозорості продажу квитків”.
Загалом час від часу “допомогу” у придбанні квитків пропонують на платформах онлайн-оголошень. До прикладу, за напрямком Київ — Кишинів/Кишинів — Київ. Вартість такої послуги — плюс 2000 гривень (!) до ціни квитка, який коштує 2573 — 3623 гривні (6724 гривні — у вагоні “люкс”). І такі пропозиції доступні недовго. “Укрзалізниця” каже, що домовляється з платформами про блокування схожих онлайн-оголошень. Водночас пасажири твердять, що компанії наразі не вдається побороти перекупників, які присилають замовникові квитки у паперовій формі, ще й з даними пасажира.
Також у соцмережах є пропозиції скористатися послугами ботів, що регулярно відстежують наявність квитків. Відстежування раз на годину навіть безплатне. Якщо наявність квитків бот перевірятиме раз на 20 хвилин, то це коштуватиме 20 гривень. Раз на 10 хвилин — 40 гривень, щохвилини — 60 гривень.
А ще “Укрзалізниця” на агентських умовах надає посередникам доступ до бази квитків. Є доволі багато сайтів, які продають проїзні документи і беруть за це комісію. Цікаво, що посередники дають покупцеві від 25 до 30 хвилин на купівлю квитка, а на сайті компанії проїзний документ залишається в кошику лише 15 хвилин.
Деякі пасажири, щоб придбати проїзні документи на потяг на міжнародному напрямку, попередньо проходять верифікацію в “Дії”, вносять дані всіх охочих їхати і прикріплюють банківську картку. Далі заходять у додаток і після відкриття продажу швидко обирають вагон і місця. Якщо одразу не вдається, то знову заходять через 15 — 20 хвилин. Або як варіант встановлюють автовикуп.
Приміром, Євгенія Овчаренко купила в розпалі сезону три квитки на потяг Київ — Холм в одному купе. “Придбала їх рівно о 9.00, коли відкрився продаж, — зауважує жінка. — Купувала на другий за популярністю потяг. Якщо скористатися всіма лайфхаками, то це можливо. Тепер чекаю, коли відкриється продаж на зворотний напрямок. Насправді квитки дуже швидко розкуповують. Придбати їх за кілька годин після 9.00 чи, тим паче, на наступний день після відкриття продажу — неможливо”.
Чому ж щороку виникає такий ажіотаж із залізничними квитками? Невже проблема лише у спекулянтах?
“Пік попиту на послуги залізниці традиційно припадає на літо і тримається близько трьох місяців, — розповідає Олег Васильєв, транспортний оглядач. — Улітку великий запит на сімейні поїздки. А ще є групові тури, коли на відпочинок їдуть школярі та інші дитячі групи. Отож збільшується навантаження на пасажирський сектор. Одним із факторів, що звужує можливості для поїздок у пікові періоди, є нестача рухомого складу.
За кілька останніх років середня довжина пасажирського поїзда на залізниці скоротилася до 10 — 12 вагонів. Частково проблему браку вільного рухомого складу залізниця розв’язує зменшенням часу простою вагонів на кінцевих станціях. Тобто за добу один поїзд може здійснити удвічі більше рейсів.
— З серпня “Укрзалізниця” запроваджує верифікацію через “Дію.Підпис” для купівлі або повернення квитків на низку рейсів. Чи це якось допоможе розв’язати проблему?
— Йдеться про пряму дискримінацію деяких категорій населення, — вважає Андрій Павловський, експерт з питань соціальної політики. — А що робити пенсіонерам, які не мають сучасних смартфонів? Дехто принципово не хоче завантажувати “Дію” з різних причин. Ці люди взагалі не зможуть їздити потягами, якщо запровадять таку верифікацію. Це невиправдано й аж ніяк не розв’яже проблеми квитків. Краще б ефективніше боролися зі спекулянтами.
● О. Васильєв:
— Загалом за допомогою персоналізації через “Дію” можна буде визначати громадян, які робитимуть сумнівні маніпуляції з електронними квитками. Проте зарегульованість процедури продажу, справді, закриє або обмежить доступ до послуг залізниці певній категорії пасажирів. У такому випадку компанія радить обирати альтернативні поїзди. Але не знати, чи у цих потягах будуть вільні місця.
