До повномасштабної війни цей показник сягав 30% ВВП. Такі дані містяться у звіті Global Shadow Economy Report 2025 однієї з найбільших аудиторських компаній світу Ernst & Young.
Як бачимо, ситуація в нашій країні останніми роками поліпшилася. Однак нам усе ще далеко до розвинених країн, як-от Німеччина, Канада чи США, де тіньовий сектор не перевищує 5 — 6% ВВП. У більшості європейських держав цей показник становить 7 — 13% ВВП. А аутсайдерами є Нігер та Непал із понад 50% ВВП та Сьєрра-Леоне із 64,5% ВВП.
— 19% — це доволі низький показник тіньової економіки для України, адже інколи він стягав і половини ВВП, — каже голова Комітету економістів України Андрій Новак. — Очевидно, нині в умовах надходження фінансової та військової допомоги від міжнародних партнерів, а отже, й зовнішнього контролю стало менше можливостей в Україні для тіньового економічного обороту. Але нам все ще треба багато працювати задля того, щоби знизити рівень тіньової економіки.
— Які саме тіньові фінансові операції псують імідж України?
— Тіньовими можна вважати будь-які операції, з яких не сплачено податків, мит, акцизів на рівні фізичних чи юридичних осіб. У нас, як відомо, дуже багато операцій відбувається у готівковій формі саме для того, щоб не сплачувати податків. Тож найефективнішим способом зниження рівня тіньової економіки є мінімізація готівкових операцій. Нині, в умовах тотальної діджиталізації фінансово-економічних операцій, все до цього йде.
— Так, до тіньових операцій належать усі операції, які не відображено у звітах підприємств чи податкових деклараціях, — додає кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський. — Але насправді чітко обчислити частку тіньової економіки неможливо — на те вона і тіньова. Для її визначення використовують методи, частина з яких є, м’яко кажучи, сумнівними. Для прикладу, метод “обчислення через збитковість підприємств” припускає, що всі офіційно збиткові підприємства насправді є прибутковими, просто вони приховують свої прибутки. А отже, рентабельність збиткових підприємств розраховують на рівні прибуткових підприємств. Очевидно, що такий метод абсурдний, адже збитковість підприємств виникає внаслідок їхньої господарської діяльності, а не приховування прибутків. Ті підприємства, які справді приховують свій прибуток, показують нульовий фінансовий результат або невеликий прибуток.
Ще один метод — “монетарний”. Згідно з ним, визначають співвідношення обсягу готівки до банківських депозитів. Припускають, що тіньові операції відбуваються у готівці, а зростання готівкових операцій сигналізує про зростання тіньової економіки. Проте аж ніяк не всі операції в готівці тіньові. Багато людей віддає перевагу розрахункам у готівці через їх надійність. Особливо частка готівкових операцій зростає в разі недовіри суспільства до банківської системи. Це може відбуватися в умовах банкрутства банків, обмеження та блокування безготівкових операцій, збоїв у системі карткових розрахунків, відключення електроенергії тощо.
Тому, як на мене, важливо, щоб влада тут не перегинала палицю. Бо часто тіньова економіка є відповіддю суспільства на спроби керівництва держави запровадити тотальний контроль. До речі, посилення контролю призвело до бурхливого розвитку криптовалют, оскільки розрахунки в них дозволяють зберегти конфіденційність та не дають можливості владі обмежувати чи зупиняти такі операції. Переведення значного обсягу розрахунків у криптовалюти (операції у криптовалюті також часто вважають тіньовими) звужує сферу застосування національних валют та завдає величезної шкоди економіці країн.
