Міносвіти планує утричі скоротити кількість закладів вищої освіти. Чому?

Мережу університетів мають намір зменшити шляхом об'єднання.

Фото freepik.com
Фото freepik.com

“Вступників щороку менше, і, на жаль, ця тенденція триватиме. Основна причина — депопуляція”, — обгрунтовує велике скорочення міністр освіти Оксен Лісовий. За його словами, внаслідок оптимізації залишиться близько 100 вишів. 

— Україна має зобов’язання у рамках євроінтеграції оптимізувати кількість закладів вищої освіти. Та й це очевидно, що їх потрібно скорочувати, — вважає Єгор Стадний, перший проректор Київської школи економіки. — У 1992 році в нас було 158 вищих навчальних закладів, де навчалося 855 тисяч студентів. Сьогодні в українських вишах на денній формі навчається теж більш як 800 тисяч студентів. Але закладів вищої освіти — понад 380. У Польщі, Німеччині, Угорщині, Румунії на 1 мільйон населення — близько трьох закладів вищої освіти, а в нас — 5,5. 

Ще після Революції Гідності серйозно заговорили про потребу об’єднання та укрупнення унверситетів. От, наприклад, підготовка студента в Одеському державному екологічному університеті коштує державному бюджету 127 тисяч гривень на рік (дані на 2020 рік). Тим часом в Одеському національному університеті імені І. І. Мечникова це 61 тисяча гривень. Для чого ж так переплачувати десятки років? Або ж візьмімо, до прикладу, Вінницький аграрний університет. Там понад 55% бакалаврських програм не є аграрними. 

Кому не зрозуміло, що, наприклад, у Рівному цілком досить буде одного університету. Так, у тій області є ще Національний університет “Острозька академія”. Але тут йдеться про нашу історичну спадщину, яку маємо зберігати. 

— Сьогодні середня кількість студентів в закладі вищої освіти зменшилася більш, ніж удвічі порівняно з 2007 роком, — розповідає професор Володимир Бахрушин, член Національної команди експертів з реформування вищої освіти. — Й згідно з демографічними прогнозами у найближчі 10-15 років їх кількість продовжить зменшуватися. Якщо порівнювати кількість і регіональний розподіл українських ЗВО з аналогічними показниками країн ЄС, а також враховувати демографічні прогнози і соціальні наслідки, то на 2030 рік оптимальна кількість закладів вищої освіти у нас могла б становити орієнтовно 200-250 (зараз -- 340), з яких 100-120 були б державними. 

Зараз у нас скорочення кількості студентів у ЗВО часто відбувається без скорочення кількості освітніх програм. Наслідком є велика кількість освітніх програм, де в середньому на рік навчання припадає менше 10, а то й 5 студентів. За таких умов собівартість навчання істотно зростає, а якість освіти погіршується.

— В Україні витрати на державне замовлення для підготовки студентів у закладах вищої освіти набагато більші, ніж витрати на науку, — каже Микола Скиба, експерт напряму “Освіта” Українського інституту майбутнього. — Виходить, що ми науку не розвиваємо, зате набираємо купу людей, щоб вони отримали дипломи. А те, що потім ті люди не знаходять собі застосування, мало кого обходить. 

— Перед повномасштабною війною у нашій країні приблизно 80% випускників шкіл вступали до університетів та інститутів, — розповідає Сергій Квіт, президент Національного університету “Києво-Могилянська академія”, міністр освіти і науки України у 2014 — 2016 роках. — А Європейський Союз тепер декларує близько 30% випускників шкіл, які стають студентами ЗВО. В Україні люди не могли знайти робоче місце з гідною зарплатою, тому пересиджували певний час в університетах. Це ніби непогано, якщо людина чогось повчиться у ЗВО. У цьому випадку йдеться не про якість освіти чи про потребу економіки, а про забезпечення соціальних потреб людей. Тому реформування вищої освіти тісно пов’язане з іншими, передусім економічними реформами. Питання в тому, яку кількість ЗВО може дозволити собі українська економіка. 

Треба добре визначитися з тим, які заклади вищої освіти потрібні в кожному регіоні України. Також потрібно враховувати, що якісним університет може бути лише за умови його повної автономії. Зараз наші заклади вищої освіти мають академічну автономію, так як і американські та європейські, але не мають фінансової автономії. Тобто не можуть капіталізувати свої здобутки. Вища освіта в Україні залишається великим соціальним проектом.

— А яким мало б бути об’єднання вишів? 

● С. Квіт: 

— Раніше були випадки поглинання ЗВО в різних областях України. Наприклад, у 2016 році згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України, Буковинський державний фінансово-економічний університет було приєднано до Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича.

На початку січня цього року Кабмін ухвалив два розпорядження про об'єднання закладів вищої освіти. Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського об'єднується із Національним університетом кораблебудування. Згодом із цих двох закладів утворять багатогалузевий Університет кораблебудування і розвитку Півдня. Крім цього Одеський державний екологічний університет і Фізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища і людини приєднуються до Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.

При злитті потрібно враховувати, наскільки якісні навчальні програми у ЗВО, чи у них не ведеться фейковий освітній процес, чи університет не став місцем для переховування ухилянтів та ін. Треба також зважати й на те, що повномасштабна війна в країні створює несподівані обставини і виклики.

● М. Скиба: 

— Об’єднувати потрібно ті навчальні заклади, що мають хоч якийсь потенціал. Варто задуматися, скільки загалом університетів чи осередків закладів вищої освіти держава готова підтримувати. 

Університети від об’єднання мають здобувати переваги. Та це можливо, якщо заклади вищої освіти перестануть бути лише виконавцями державного замовлення. Якщо ж університети залишаться “фабриками дипломів”, то об’єднання не матиме сенсу. Замість 300 таких “фабрик” буде 100. 

● Є. Стадний: 

— Мали б бути чітка візія, концепція, модель, критерії об’єднання закладів вищої освіти, визначене місце розташування новоствореного університету, наглядовий орган, який стежив би за процесом цього об’єднання. Також мали б виділятися додаткові ресурси для стимулювання злиття закладів вищої освіти. Проте цей сценарій не для 2024 року. Він був актуальний для 2020-го. 

Тим часом керівники деяких ЗВО виступають проти того, що неминуче станеться. У цій ситуації мені навіть більше шкода сильніші університети, які об’єднуватимуть зі слабшими. Наприклад, у Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського дуже бідкаються, що їх хочуть об’єднати із НУ “Києво-Могилянська академія”. Хотів би я подивитися на того студента Таврійського університету, який відмовився б від диплома “Могилянки”. 

А ректор Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди каже, що має намір звернутися до суду, якщо їх вирішать об’єднати з Харківським національним університетом імені В. Н. Каразіна. У цьому ЗВО чомусь раптом у 2023 році побільшало вступників на магістратуру на контрактну форму. Цікаво, якої статі та року народження ці вступники? Та студенти і викладачі Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди мали б лише радіти, що об’єднаються з набагато престижнішим закладом вищої освіти, який є у міжнародному рейтингу. 

● В. Бахрушин:

— Загалом у законодавстві передбачено різні варіанти — злиття, приєднання, припинення юридичної особи. Всі вони у різних випадках використовувалися в урядових рішеннях щодо оптимізації мережі закладів вищої освіти. 

Є також приклади судових рішень, що скасовують розпорядження Кабінету Міністрів України щодо реорганізації університетів, через порушення норм Регламенту КМУ та вимог окремих не освітніх законів, зокрема Кодексу законів про працю.

Подробиці
Фото: facebook.com/koordshtab

Обмін військовополоненими відбувся сьогодні, 17 липня. Його провели з допомогою ОАЕ. Україна звільнила з російського полону ще 95 захисників. Це воїни Збройних Сил України, Національної гвардії, прикордонники.

17.07
Здоров'я
Фото depositphotos.com

При важких формах захворювання вірус може вражати центральну нервову систему.

17.07
Подробиці
Фото з Вікіпедії

Греція планує вивести з експлуатації 32 старі винищувачі F-16 Block-30. У планах – продати їх СГША для модернізації та подальшої передачі Україні.

17.07
Подробиці
Фото ілюстративне, Енергоатом

Вимкнень електроенергії буде трохи менше: сьогодні, 17 липня, Енергоатом повідомив про підключення до енергомережі блоку АЕС, який виробляє 1000 МВт потужності.

17.07
Люди і проблеми
Фото Ярослава СТАНЧАК

Ветерани війни й особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щороку одержують цю допомогу в порядку та розмірах, визначених урядом.

17.07
Подробиці
Фото ДПСУ.

Заступниця Міністра оборони України Катерина Черногоренко заявила про штрафи тим українцям, які не оновили дані за кордоном. Утім, чиновниця визнає, що реалізувати систему покарання буде нелегко.

17.07
Подробиці
Фото з відкритих джерел.

Шарль Мішель наголосив, що Орбан не має мандату ЄС на переговори щодо війни в Україні. Голова Євроради також відкинув твердження Орбана про те, що ЄС проводив "провоєнну" політику щодо України.

17.07
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Скидається на те, що Джо Байден не збирається відмовлятися від участі у президентських виборах США. Що сказав чинний лідер США.

17.07
Подробиці
Фото з російських ЗМІ

Російські губернатори публічно визнали, що регіони не можуть покладатися на російську ППО, а мають самі протидіяти українським безпілотникам.

17.07
Подробиці
Фото zoda.gov.ua

У Києві виник абсурдний випадок. Чоловік топтав пороги установ для того, щоб довести, що він живий.

17.07
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Українська армія зможе експлуатувати літаки F-16 у межах своєї суверенної території, зокрема для ударів по об'єктах на тимчасово окупованих територіях. А от ситуація з ударами цими літаками по Росії є складнішою.

17.07
Подробиці
Будинок імені Гаррі Трумена, в якому розташований Держдеп США. Фото з Вікіпедії.

США сподіваються, що Китай зіграє "продуктивну роль" у завершенні війни РФ з Україною. Держдеп відзначив міцні зв'язки між лідером КНР Сі Цзіньпіном та російським диктатором Володимиром Путіним.

17.07
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

У Генштабі відповіли на 10 найважливіших питань щодо оновлення військово-облікових даних. Що чекає українських чоловіків уже 17 липня.

16.07
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Утримувати позиції у цих населених пунктах не було сенсу через масштабні руйнування. Бійці не могли виконувати там свої завдання.

16.07
Подробиці
ФОТО - DENÍK N

Активістам у Чехії загрожує ув'язнення за прапор України перед "російськими будинками". Кримінальну справу відкрито на сімох учасників антипутінської акції.

16.07
Подробиці
Зрадник Медведчук написав листа Трампу: ЗМІ розкрили зміст

Медведчук написав листа Трампу, де розповів про "український слід" у замаху на нього. Також підозрюваний у держзраді ексдепутат закликає кандидата у президенти США залишити Україну без військової допомоги.

16.07
Подробиці
Фото: telegram.org

Вибухи у Маріуполі прозвучали за пів години до півночі. Сьогодні, 16 липня, головнокомандувач Олександр Сирський повідомив про наслідки атаки ЗСУ.

16.07
Подробиці
Фото ілюстративне, з відкритих джерел

У Києві до територіального центру комплектування та соціальної підтримки прийшов чоловік, який вважався для держави померлим. Таке сталось через помилку в даних.

16.07
Подробиці
Фото: wikimedia.org

Що не так із новим законом і за що його критикують? Висновки лідерів думок.

16.07
Здоров'я
Фото facebook.com/1tmolviv?locale=uk_UA

У 71-річної львів'янки відмерли дві третини тонкої кишки. Шанси на порятунок були мізерними, але...

16.07
Подробиці
Скриншот з відео

В одному з парків Вроцлава стався інцидент. Поляк накинувся на українця, коли той вигулював собаку з жовто-блакитним ошийником.

16.07
Подробиці
Фото ілюстративне, НСЗУ

Сильна спека може підвищити небезпеку захворювань, пов'язаних з впливом високих температур, а також загрожувати здоров'ю, посилюючи побічні ефекти багатьох поширених ліків.

16.07
Подробиці
Кариби, кавуни і круїзний лайнер: суддя підробив документи, щоб відпочити за кордоном

Суддя з Києва втрапив у скандал: він видав відпустку за кордоном за робоче відрядження. ЗМІ назвали ім'я скандального посадовця.

16.07
Судові історії
Фото freepik.com

Під час судового засідання молодик виправдовувався, що буцімто не знає, навіщо вбив чоловіка.

16.07
Подробиці
Фото: САП, НАБУ

НАБУ і САП викрили прокурорів Офісу Генерального прокурора на одержанні неправомірної вигоди у розмірі 170 тисяч доларів за ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

16.07
Подробиці
Фото: Mash

Футболіст-зрадник вирішив подивитися фінал Євро-2024 в московському барі - там все і трапилось.

16.07
Подробиці
Фото: armyinform.com.ua

Тепер повістка вважатиметься врученою навіть якщо громадянин не розписується у ній.

16.07
Політика
Фото facebook.com/NATO

Північноатлантичний альянс готується до можливої зміни господаря Білого дому.

16.07
показати більше