Урядовці відкоригували Порядок прийому на навчання для тих, хто хоче здобути ступінь бакалавра, магістра, доктора філософії чи доктора мистецтва. На такий крок, кажуть у Міністерстві освіти і науки, довелося піти з огляду на нинішню військово-політичну ситуацію.
Цього року зросте регіональний коефіцієнт для закладів вищої освіти (ЗВО) у прикордонних регіонах. Особи, які мають ступінь магістра і хочуть здобути ще одну вищу освіту, зможуть вступати до прикордонного вишу без ЄВІ (єдиного вступного іспиту) та ЄФВВ (єдиного фахового вступного випробування). Докладніше про зміни — у розмові із засновником Всеукраїнської освітньої компанії ЗНО Setstud Олександром Кондратюком.
— Заклади вищої освіти, що працюють поблизу зони бойових дій, а також на територіях, які постраждали від російської агресії, матимуть особливий регіональний коефіцієнт, — пояснює експерт. — Для прикладу, 1,07 — у Запорізькій, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській областях, 1,04 — у Дніпропетровській, Полтавській областях, а також Бучанському районі Київської області, 1,00 — у решті регіонів.
Що таке регіональний коефіцієнт? Це коефіцієнт, на який множать конкурсний бал, якщо вступник обирає ЗВО у певному регіоні. Зауважу, що якщо ми маємо коефіцієнт 1,00, то конкурсний бал не стане вищим — множення на одиницю нічого не змінює.
Насправді регіональний коефіцієнт — поняття не нове. Його було запроваджено ще до великої війни. Але тоді цей коефіцієнт надавали вишам у непрестижних регіонах. Скажімо, університети у Кропивницькому були менш популярними, ніж у Києві, Львові чи Харкові. З початком повномасштабного вторгнення РФ ситуація змінилась. Кропивницький став популярнішим, бо, умовно кажучи, туди переїхали люди з Донеччини. А до Харкова, навпаки, мало хто хоче тепер їхати. Саме тому Харківській області поставили високий коефіцієнт — 1,07.
— Тобто загалом таку диференціацію можна вважати виправданою?
— Так, але є нюанси. Дивіться, якщо йдеться про вступ на бакалаврат, то такий регіональний коефіцієнт сприяє підтримці вишів. Чому? Бо на бакалаврат вступають переважно у віці 17 років, тобто це люди, які не втікають від армії. І якщо буде більше вступників в умовній Запорізькій області, то це допоможе тамтешнім вишам вижити.
Однак якщо ми говоримо про магістратуру чи аспірантуру, куди багато хто йде вчитися, щоб уникнути мобілізації, то коефіцієнт тут недоречний. Річ у тім, що до аспірантури чи магістратури можна вступити зі середнім балом 150. Якщо взяти регіональний коефіцієнт, то виходить, що іспит можна буде скласти на нижчий бал та обійти поріг проходження. Як наслідок, у прикордонних регіонах на магістрів чи аспірантів можуть брати чи не усіх поспіль. Зауважу, що охочих вступити до магістратури та аспірантури побільшало у 2,5 раза з початком повномасштабної війни.
— Які ще зміни передбачено для тих, хто хоче здобути ступінь магістра?
— Вступ до магістратури для тих, хто вже має ступінь магістра, може відбуватися без ЄВІ та ЄФВВ, а лише за іспитами безпосередньо у закладі освіти. Це стосується освітніх програм усіх спеціальностей, крім права та міжнародного права.
На мій погляд, такі зміни прийнятні, бо другу вищу освіту в нас ідуть здобувати ті, хто справді хоче навчатися, а не ховається від мобілізації. Єдине — важливо, щоб іспити в університетах відбувалися за стандартами ЗНО та НМТ.
— А що чекає на тих, хто готовий навчатися в аспірантурі?
— Здобувачі ступеня доктора філософії чи доктора мистецтва мають скласти ЄВІ з оцінкою за кожний з його компонентів не менш ніж 150 балів. Зауважу, що доктор філософії — це перший науковий ступінь у більшості держав світу. В Україні його в межах експерименту прирівняно до ступеня кандидата наук. Ті ж, хто навчається у творчій аспірантурі, здобувають ступінь доктора мистецтва — вони мають виконати не лише традиційну дисертацію, а й творчий мистецький проєкт.
Загалом кажучи, тепер не можна буде вступити до магістратури чи аспірантури, якщо не матимеш 50% правильних відповідей. На НМТ така межа становить близько 40% (140 балів), і торік цю межу не змогли подолати дві третини абітурієнтів.
Серед новацій для вступників до аспірантури є також дозвіл використовувати ЄВІ від 2023 року з оцінкою за тест з іноземної мови не менш ніж 130 балів. Водночас тепер не можна буде скористатися сертифікатами на кшталт IELTS чи TOEFL, які посвідчують знання іноземної мови.
