53-річна Ярослава Кучер вже більше як 30 років навчає першачків у Коломийському ліцеї №5 імені Тараса Шевченка. Жінка вважає, що головне в її справі — бути на одній хвилі з вихованцями. А оскільки учні в неї — дуже енергійні, то пані Ярослава теж вирішила стати активнішою — а для цього спочатку потрібно було схуднути.
“Мій клас вчиться за програмою науково-педагогічного проекту “Інтелект України”, — каже вчителька. — Одна з його цілей — активна соціалізація, тож ми, зокрема, часто мандруємо для всебічного розвитку”.
Із кожним своїм класом вчителька підіймається на гірські вершини по декілька разів на рік. У жовтні минулого року разом із учнями та їхніми батьками пішла на гору Маковицю (984,5 метра над рівнем моря).
“Діти і батьки були попереду, а я постійно намагалась наздогнати їх, — каже вчителька, яка тоді важила приблизно 100 кілограмів. — Зрештою, змогла лише підійти до підніжжя вершини, а на саму гору піднятись мені не вдалось... І тоді я твердо вирішила — досить пасти задніх, час позбутись зайвих кілограмів! Та й узагалі, мені потрібно бути активною не тільки в походах, але й під час уроків, адже діти дуже моторні, а програма — насичена. Енергійним учням потрібна енергійна вчителька!”
Пані Ярослава до схуднення.
Жінка звернулася до фахівця, який допоміг їй розробити систему тренувань. Крім регулярних занять спортом, пані Ярослава стала збалансовано харчуватися.
“Свій шлях до схуднення я почала в січні цього року — поки всі смакували салат олів’є, — сміється Ярослава. — У спортивному залі я займалася тричі на тиждень. Починала і завершувала тренування кардіовправами (маю на увазі ходьбу та біг на біговій доріжці), між тим виконувала вправи на тренежерах і з власною вагою. Після заняття відчувала приплив енергії та піднесення!”
Жінка інтенсивно займалась у залі протягом січня та лютого. Не зупинилась і під час карантину. Продовжила тренування самостійно. “Щодня бігала в безлюдному місці приблизно годину, виконувала вправи, яких навчив тренер, — каже Ярослава Кучер. — За карантин позбулася 8 кілограмів, а загалом від початку року — 25-ти!”
За словами пані Ярослави, її самопочуття після схуднення значно покращилося, тиск не стрибає вгору, як раніше. “Я не могла дозволити собі й чашки кави на день, — розповідає. — А як важко було багато ходити! Сьогодні ж я майже не користуюсь жодним транспортом — всюди ходжу пішки”.
Пані Ярослава каже, що найважче їй було відмовитися від шоколаду. Та все ж жінка переборола себе. Просимо її поділитися з нами своїм нинішнім раціоном. “На сніданок у мене здебільшого каші, авокадо, овочевий салат. Основний прийом їжі в обід — страви з круп та овочів, свіжих чи на парі. Ввечері їм білкову їжу (нежирне м’ясо, рибу. — Ред.). Поміж цим — перекуси, наприклад, яблука чи горішки. От і все, — ділиться вчителька. — Головне у схудненні — вилучити з раціону шкідливу їжу, не переїдати, а також пити багато води — приміром, я протягом дня випиваю зо три літри”.
Жінка з нетерпінням чекає зустрічі зі своїми учнями. Каже, перше, що зробить після карантину — організує похід у гори! І вже точно не буде пасти задніх!
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чому українські діти тікають з дому
