Нещодавно СБУ оголосила підозру митрополиту УПЦ МП Луці (Андрію Коваленку) із Запоріжжя за розпалювання релігійної ворожнечі. За матеріалами слідства, клірик публічно висловлював зневажливе ставлення до парафіян інших конфесій, а також розміщував відповідні дописи на власній сторінці у соцмережі.
“Своїми діями митрополит розхитував суспільно-політичну обстановку у фронтовому регіоні на користь країни-агресорки, — розповідає Сергій Левченко, речник територіального управління СБУ в Запорізькій області. — За такі дії йому світить від 8500 до 17 000 гривень штрафу або від двох до п’яти років ув’язнення із забороною обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. У грудні 2022 року рішенням РНБО проти митрополита були введені персональні санкції”. Наразі вирішується питання щодо обрання клірику запобіжного заходу.
Також СБУ повідомила про підозру настоятелю Святогірської лаври УПЦ МП митрополиту Арсенію (Ігорю Яковенку), який здав окупантам розташування блокпостів ЗСУ в Краматорському районі на Донеччині.
Загалом, за даними Служби безпеки України, з початку великої війни проти представників УПЦ МП правоохоронці розпочали 68 кримінальних справ, зокрема 16 стосуються митрополитів. 19 священників УПЦ МП уже отримали судові вироки. Крім того, ще 26 “отцям” повідомили про підозру. Кожен третій злочин стосується фактів державної зради та колабораціонізму.
Ось декілька справ із реєстру судових рішень. У Львові диякон Святогеоргіївського храму безпосередньо в приміщенні церкви поширював проросійську літературу. На прихильника “руского міра” завели кримінальну справу за розпалювання національної та релігійної ворожнечі. За найсуворішими санкціями ч. 1 ст. 161 Кримінального кодексу диякона могли обмежити волі до п’яти або ув’язнити на три роки. Аби не потрапити за грати, у ході досудового слідства він уклав з прокурором угоду про визнання винуватості. У підсумку суд виніс клірику мінімальне покарання — оштрафував на 3400 гривень.
Завдяки укладеній з прокурором угоді про визнання винуватості уникнув реального покарання і священник із села Запсілля Сумської області. Протягом червня 2023 року він систематично під час проповідей та особистих розмов з парафіянами висловлював підтримку загарбницьким діям РФ, зокрема стверджував, що Росія не розпочинала війну проти України, а саме Київ винен у розв’язанні збройних конфліктів на Донбасі з 2014 року. А також — вихваляв країну-агресорку й переконував у її міці та нездоланності. Вироком суду його позбавлено волі на півтора року з однорічним іспитовим терміном. Чому суди такі лояльні до представників московської церкви?
— Нашим законодавством за такі злочини встановлене цілком справедливе покарання, яке відповідає європейським і світовим нормам, — каже Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини. — Ми ж не можемо діяти, як країна-агресорка, й саджати в тюрми всіх підряд. Статті, якими передбачена відповідальність за подібні злочини, досить специфічні. І спрямовані більше на попередження та запобігання вчиненню подібних дій, аніж щоб суворо карати винуватців. Коли особа визнає свою винуватість, то суди зазвичай виносять покарання у формі штрафу або інші, не пов’язані з позбавленням волі. Якщо після вироку людина більше не вчиняє подібних дій, то можна з усією впевненістю сказати, що вердикт винесено правильно. А коли засуджений продовжує розпалювати міжконфесійну ворожнечу чи виправдовувати російську агресію, то тоді вже треба виносити реальне покарання.
— На мою думку, за будь-яку російську пропаганду та розпалювання міжконфесійної ворожнечі треба карати суворіше, — додає В’ячеслав Тарадуда, правозахисник. — Адже Кремль у війні проти України великою мірою покладається на підконтрольні йому релігійні структури. Російська православна церква за часи свого існування створила величезну мережу в Україні й стала потужним інструментом для промивання мізків своїм парафіянам. І ми вже не раз переконувалися, що такі злочини серйозно загрожують національній безпеці. Тому лояльних вироків за це апріорі не повинно бути. Такі дії слід кваліфікувати як співпрацю з ворогом, і винуватців треба карати лише реальним позбавленням волі.
