“Уявляєш, мій син тричі просив учительку відпустити його до туалету, але перед ним уже виходило двоє однокласників, тож дитину не пустили, — бідкається подруга. — Він ледве дотерпів до перерви. А якби ні? Невже справді дитині не можна до туалету, бо триває урок?”
Такі історії — непоодинокі. “Коли моя дитина була в першому класі, хтось із діток на уроці попросився у туалет, а вчитель заборонив, — розповідає пані Любов із міста Буринь, що на Сумщині. — Мій син також хотів вийти, але побоявся відпроситися, бо розумів, що його не відпустять. Унаслідок обпісявся. Так і сидів за партою, бо йому було дуже соромно. На щастя, цього не помітив ніхто з однокласників. Мені син сказав не одразу про це, тож з учителем я не поговорила — а потім уже син просив не згадувати той епізод”.
А 16-річну Лізу Носенко з містечка Підгородне, що на Дніпропетровщині, вчитель не відпустив до туалету після семи (!) прохань.
“У доньки — діабет, — пояснює мама учениці Ірина Носенко. — Ми перейшли в нову школу з вересня цього року, я повідомила про стан здоров’я дитини адміністрацію школи. Якщо вона проситься до туалету, то це означає, що їй справді потрібно вийти. І що вона чує на своє прохання у відповідь? “Ти — доросла, можеш і потерпіти”. До слова, їй і їсти потрібно в певні години — а у школі доньці вже робили зауваження, що вона їсть “не на тій перерві”.
Тоді, коли вчитель фізики не відпустив Лізу після семи поспіль прохань, донька вийшла з класу без дозволу. Вона зателефонувала мені й попередила, що зі школи можуть дзвонити і скаржитись на її дисципліну. А я вже сама зателефонувала заучеві, пояснила, що моя дитина нічого не порушила, бо піти до туалету — це базова фізіологічна потреба. Зрештою, це потреба не лише моєї дитини, а абсолютно всіх учнів. З вчителем пообіцяли провести бесіду”.
Варто зауважити, що в українському законодавстві зазначені норми про честь та гідність дитини, а також про заборону жорстокого поводження.
“Стаття 28 Конституції України каже: “Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню”, — пояснює Роман Бондаренко, юрист громадського об’єднання “Батьки SOS”. — А наказ Міністерства освіти й науки №844 від 25 грудня 2006 року “Про вжиття додаткових заходів щодо профілактики та запобігання жорстокому поводженню з дітьми” визначає, що до жорстокого поводження, у тому числі, належить “ігнорування фізичних потреб дитини”.
Відтак, якщо вчитель не відпускає дитину до туалету під час уроку — це розцінюється як жорстоке поводження і може призвести до догани педагогові чи навіть звільнення. Батькам у такій ситуації слід написати заяву на ім’я директора. Якщо ж ситуація складніша (до прикладу, дитина не змогла втерпіти та справила природні потреби просто у класі й стала об’єктом насмішок), батькам слід писати одразу дві заяви — на ім’я директора та у поліцію, повідомивши про факт булінгу”.
Юрист додає, що у 2013 році Рогатинський районний суд Івано-Франківської області підтвердив законність наказу директора місцевої школи, яка звільнила педагога, у тому числі й через те, що він не відпустив ученицю до туалету. Тоді вчитель подав апеляцію і касацію, які програв. Суд потрактував відмову відпустити дитину до вбиральні як жорстоке поводження, відтак визнав, що директор вчинив правомірно, видавши наказ про звільнення педагога.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як "благодійники" полюють на гроші людей, які захворіли на Covid-19
