Україна та Міжнародний валютний фонд погодили нову програму кредитування. Загальна сума — 8,1 мільярда доларів, термін — чотири роки. Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко зазначила, що програма допоможе профінансувати критичні витрати, зберегти макрофінансову стабільність і залучити додаткову зовнішню допомогу, яка для нас важлива у наступні роки. Щоправда, МВФ висунув Києву й низку вимог, одна з яких — розширити податкову базу. Докладніше — у розмові з головою Комітету економістів України Андрієм Новаком та координатором експертних груп Економічної експертної платформи Олегом Гетманом.
— Наскільки вагома сума понад 8 мільярдів доларів на тлі західної допомоги загалом?
● А. Новак:
— Нова програма співпраці між МВФ та Україною має радше політичне значення, ніж фінансове. Тому що 8,1 мільярда доларів на чотири роки — це не та сума, яка може кардинально змінити економічне життя держави та її громадян в умовах війни, що, вочевидь, ще певний час триватиме, та в умовах післявоєнної відбудови. Україна різними каналами отримує фінансову допомогу (як безповоротну, так і у формі позик) у значно більших сумах. Але нова програма МВФ є підтвердженням того, що цивілізований світ співпрацює і далі співпрацюватиме з Україною, що українців не залишають наодинці з їхніми проблемами. Це сигнал для нинішніх і потенційних партнерів, що з нами можна мати справу, незважаючи на форс-мажорні обставини воєнного часу.
● О. Гетман:
— Так, співпраця з МВФ — це маяк для всіх інших донорів України. Упродовж останніх воєнних років ми отримуємо по 35 — 40 мільярдів доларів щороку. Більша частина коштів — це безповоротна допомога, тобто гранти, прибуток із російських заморожених активів (програма ERA), і незначна частина — це довгострокові кредити. Тож якщо МВФ дає нам гроші, це означає, що до 2 мільярдів на рік від фонду додається ще як мінімум 35 мільярдів доларів від інших донорів — Євросоюзу, Світового банку і так далі.
— Яких змін від України вимагає МВФ в обмін на продовження співпраці?
● А. Новак:
— Фонд цікавить основний фінансовий документ країни — державний бюджет, зокрема розмір його дефіциту. Якщо розмір дефіциту надмірний, то МВФ надає рекомендації, як його зменшити. А зменшити дефіцит бюджету будь-якої країни можна двома способами — збільшуючи його доходи і скорочуючи витрати.
Одна з вимог МВФ — оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Така рекомендація виправдана. Підлягати оподаткуванню має будь-яка торгівля, незалежно від її форми — чи це торгівля у звичайному магазині, чи в інтернеті. Адже ті, хто торгує, отримують підприємницький дохід.
● О. Гетман:
— Дехто називає такий податок “податком на OLX”. Бо тут нібито йдеться про стягнення податків із операцій на сервісах Bolt, Uklon, Glovo та OLX. Хочу зазначити, що платформи OLX цей податок не стосуватиметься. Бо OLX — це дошка оголошень. Одні люди зробили оголошення, інші щось купили (за готівку, через переказ на картку чи через пошту), і платформа навіть не знає, що це відбулося. Тільки якщо “дошка” отримує якусь комісію з платіжних операцій, вона стає цифровою платформою. Тобто під оподаткування потраплять Bolt, Uklon, Glovo, Uber, і це позитивне регулювання.
— Які ще рекомендації прописано і чи логічні вони?
● А. Новак:
— МВФ вимагає запровадити обов’язкову сплату податку на додану вартість для “спрощенців”, річний дохід яких перевищує 1 мільйон гривень. Ідеться про те, щоб зробити платниками ПДВ всіх ФОПів, крім тих, хто належать до першої групи. Зауважу, що спрощену систему в нас створювали для підтримки малих підприємців. Така система, до речі, є і в Європі. Але в Україні, на жаль, великий бізнес часто “дробить” великі компанії на тисячі ФОПів, щоб не платити податків. Це несправедливо, таку практику треба припиняти.
● О. Гетман:
— Вимогу змінити ліміти для ФОПів і зробити їх платниками ПДВ вважаю негативною. Гадаю, це Мінфін порадив фахівцям МВФ сформулювати таку рекомендацію, але треба пояснити їм, у чому проблема. Нині ФОПи 2-ї групи працюють без сплати ПДВ, якщо мають дохід до 7 мільйонів гривень на рік, а 3-ї групи — якщо дохід до 9 мільйонів, і це адекватні ліміти. Якщо змусити ФОПів 2-ї і 3-ї груп платити ПДВ після 1 мільйона гривень доходів, то цього просто ніхто не робитиме. Частина ФОПів піде в тінь, частина занижуватиме свої доходи, щоб ніколи не показати цього мільйона, а частина просто закриється. Тобто мікробізнес не переходитиме на сплату ПДВ, бо ця система побудована не для нього.
Ще одна рекомендація МВФ — перегляд пільги на безмитне ввезення посилок з-за кордону, вартість яких не перевищує 150 євро. Статистика свідчить, що наші громадяни найчастіше замовляють у китайських інтернет-магазинах одяг, взуття, товари для дому, аксесуари, іграшки. Такий товар виробляють і в Україні, і наші підприємці платять ПДВ. Отже, ціни на наш товар вищі. Виходить, що український виробник програє конкуренцію китайському. Це несправедливо. Імпортовані посилки треба обкласти митом. Такі зміни також дозволять мінімізувати схеми, коли величезні партії китайських товарів під виглядом посилок надходять у комерційний обіг і продаються в Україні без сплати податків.
