Майже кожен другий процес розлучення супроводжується спорами щодо поділу сумісно нажитого майна подружжя. Якщо сама процедура розірвання шлюбу в певних випадках може бути доволі простою, то поділ майна ускладнений рядом юридичних нюансів.
— Поділ майна може відбуватися добровільно або через суд, — коментує адвокатка Олеся Гродовська. — Найшвидший, найменш конфліктний і найдешевший спосіб — це коли подружжя самостійно досягає спільної згоди щодо поділу майна й укладає письмову угоду, яку засвідчує у нотаріуса. Її можна укласти в будь-який час — до розірвання шлюбу, під час шлюборозлучного процесу або опісля. У договорі має бути конкретний перелік майна та умови поділу, а також визначено права і обов’язки кожного з подружжя, умови сплати боргів за кредитами, комунальними платежами тощо. Окремим пунктом має бути зазначено, як сторони будуть вирішувати можливі майнові суперечки в майбутньому.
Якщо ж не вдається досягти добровільної згоди, то один із подружжя звертається з позовом до суду, який з’ясовує всі обставини, враховує інтереси дітей і фінансовий стан сторін. Винесене рішення може включати передачу майна одному з подружжя з подальшою виплатою грошової компенсації іншому.
— А що вважається спільною власністю?
— Майно, яке нажите подружжям під час шлюбу, незалежно від того, на кого воно оформлене. Це, зокрема, будинки, квартири, земельні ділянки, транспорт, меблі, побутова техніка, зарплата, стипендії, пенсії та інші доходи, які отримав кожен із подружжя. До спільного майна належать також речі для професійних занять, навіть якщо вони були куплені одним з подружжя. Наприклад, комп’ютерна техніка, музичні інструменти, медичне устаткування.
— Яке майно не може бути розділене?
— Придбане до шлюбу, отримане у спадок або як подарунок. А також не може бути розподілене житло та інша приватизована нерухомість, тобто отримана в безоплатну власність одним з подружжя. Як виняток, спільною власністю визнається нерухомість та інше майно, приватизовані в період з 8 лютого 2011-го до 12 червня 2012 року. Особистим майном дружини та чоловіка є одяг, взуття та інші речі індивідуального користування, у тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів. Також не входять до спільного майна премії і нагороди, які чоловік або дружина отримали за особисті заслуги.
Зауважу, що чоловік або дружина, котрі доглядали за дітьми або вели домашнє господарство, мають право претендувати на половину нажитих активів, навіть якщо вони ніколи не працювали. Термін позовної давності про поділ майна подружжя становить три роки.
