За час повномасштабної війни, як зазначив міністр Ляшко, інсульти “помолодшали” на 10 — 15 років. Збільшення кількості хворих на гостре порушення мозкового кровообігу фіксують у всіх регіонах. Наприклад, лише за один день листопада у Львівській області медики “швидкої” зареєстрували 49 випадків інсульту!
— Недавно “швидку” викликав будівельник, бо під час роботи на об’єкті в його колеги раптом сталось порушення мовлення та координації, а ще він не міг стояти (падав), — розповідає Зоряна Опалинська, лікарка з медицини невідкладних станів Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. — При огляді ми виявили, що у 48-річного пацієнта рівень цукру в крові й температура тіла були в нормі, але він пояснив, що має аритмію, проте ліків не вживав. При тім артеріальний тиск у нього підвищився до позначки 200 мм/рт. ст. Ми це називаємо “свіжим інсультом”. Себто “швидку” викликали вчасно, у цьому випадку — до години. Як показала комп’ютерна томографія (КТ), у чоловіка стався ішемічний інсульт. Через те що він не приймав ліків для розрідження крові, відбулося закупорення судин, а тромби потрапили в головний мозок. На щастя, завдяки вчасному зверненню його стан вдалося відновити.
Але так, на жаль, стається не завжди. Якось нас викликали родичі 32-річного чоловіка, який не мав хронічних хвороб, працював в офісі. Напередодні був на родинному святі, раптом рідні помітили в нього порушення мовлення, а тоді розвинувся повний параліч правого боку. КТ показало, що у хворого стався крововилив у головний мозок. Лікарі вжили всіх реанімаційних заходів, але чоловік впав у кому і помер.
Якщо раніше ризик розвитку інсультів стосувався чоловіків віком від 50 років, а жінок — після 60-ти, то тепер, навіть судячи з даних викликів, ця вікова залежність справді змістилась на 10 — 15 років у бік молодшого віку.
— Чому?
— Ще до великої війни простежувалась тенденція до помолодшання хронічних недуг та станів, які є факторами ризику розвитку інсультів. Мова, зокрема, про цукровий діабет, гіпертензію, підвищений рівень холестерину, надмірну вагу.
Якщо під час пандемії чимало українців відкладали обстеження на час “після коронавірусу”, то тепер воліють відкладати на час, коли закінчиться війна. Коли ж доходить до проблеми зі здоров’ям, вживають таблетки на власний розсуд чи ті, що порекомендувала сусідка. Тому часто не знають, що в них розвинулась певна недуга, до прикладу, аритмія. Або знають, але не дотримуються курсу лікування. А з часом утворюються тромби, які зрештою закупорюють якусь судину головного мозку. Цукровий діабет чи підвищений рівень холестерину призводять до порушення стійкості стінок судин, а на фоні утворення холестеринових бляшок підвищується ризик розвитку інсульту.
Що вже казати про гіпертоніків: дуже часто доводиться чути від пацієнтів, мовляв, я звик до тиску 180... Але ж тоді стінки судин зношуються втричі швидше! А буває навпаки: пацієнти викликають “швидку”, аби лікарі “збили” тиск. Із таким проханням дедалі частіше звертаються навіть 30-річні.
Тим часом гіпертонічну хворобу треба коригувати правильно дібраним лікуванням, завдяки чому стінки судин будуть менше зношуватись. А підвищений тиск варто збивати поступово — протягом 6 — 8 годин. Тоді як різко (ін’єкціями) збивати тиск слід лише в разі появи клінічних проявів, як-от носова кровотеча, набряк легень, порушення мовлення. Швидке чи надмірне зниження артеріального тиску часом призводить до зменшення мозкового кровообігу, що зрештою й може спричинити інсульт.
— А як саме розвивається інсульт?
— На фоні порушення кровопостачання мозку. Якщо кров не доходить в певну його ділянку, стається ішемічний інсульт, а якщо виливається туди — геморагічний. Основними ознаками інсульту є поява асиметрії на лиці, порушення мовлення, функції кінцівок. І що раніше після появи перших симптомів викликати “швидку” й надати необхідну допомогу, то більші шанси на відновлення і взагалі — на порятунок життя людини.
Як на стан судин українців вплинула саме велика війна? Через надмірний стрес, хронічну напругу, втому, нерегульований режим дня (зокрема, через повітряні тривоги, переживання за рідних, постійний потік важких новин) та нераціональне харчування організм виробляє більшу кількість так званих стресових гормонів, як-от кортизол, під дією яких відбувається поступове підвищення артеріального тиску. Тож і в молодих людей це нерідко призводить до небезпечного спазму судин, навіть якщо стінки їх здорові, і може стати спусковим механізмом розвитку інсульту.
Однією з основних причин інсультів є хронічна втома. Тому важливо змінювати вид діяльності, аби задіювати інші ділянки мозку. До прикладу, якщо займаєтесь розумовою діяльністю, корисно змінювати її фізичною активністю (заняття спортом, праця руками) і навпаки. Крім того, допомагають захоплення, приміром, вишивання, малювання картин за цифрами, миловаріння чи виготовлення свічок. Загалом йдеться про заняття, під час яких ви зосереджуватимете увагу суто на виконанні певного завдання (хобі) і не думатимете про проблеми.
— Кого частіше вражає інсульт — чоловіків чи жінок?
— Кількість чоловіків, в яких розвивається інсульт у віці до 50 — 60 років, відчутно переважає. Так звану фізіологічну протекцію жінкам гарантує статевий гормон естроген, що активно продукується організмом до клімактеричного віку. Він сприятливо впливає на стінки судин, завдяки чому у жінок набагато рідше підвищується рівень холестерину чи розвивається гіпертонічна хвороба.
Проте й жінки нерідко потерпають від інсультів. До прикладу, якось нас викликали до пацієнтки, яка працювала вчителькою математики, а того дня саме пакувала валізу, збираючись у відпустку. Пішла до ванної кімнати, а коли повернулась, спитала дітей: “Чому посеред кімнати стоїть валіза?” Під час обстеження виявилось, що в неї розвинувся інсульт. Тож дуже важливо зважати на зміну поведінки людини, на появу раптової забудькуватості. Це може бути проявом інсульту, навіть якщо інших симптомів немає.
— А діти також стають жертвами інсультів?
— Переважно це стається через вроджені аномалії розвитку судин головного мозку. Мова про аневризму, яку називають бомбою сповільненої дії. Якщо така недуга була у когось із близьких родичів, то є велика ймовірність, що дитина може її успадкувати.
