Щоб затримати Козюру, СБУ провела безпрецедентну за своїм рівнем спецоперацію “Щур” із залученням складного комплексу гласних і негласних заходів.
“Зрадник тривалий час був у розробці співробітників внутрішньої безпеки СБУ. Ми фактично оточили його з усіх боків, цілодобово контролювали кожен крок “щура” — контакти, спілкування, переписки, буквально “жили” в його телефоні, він постійно перебував під аудіо- та відеоспостереженням”, — зазначив очільник СБУ Василь Малюк.
У матеріалах кримінального провадження задокументовано 14 масштабних епізодів протиправної діяльності Козюри. За даними слідства, зрадника завербувала ФСБ ще в 2018 році у Відні. Протягом певного часу фігурант із міркувань безпеки був “законсервований” російськими кураторами та не здійснював активної шпигунської діяльності. Однак наприкінці грудня минулого року ФСБ поновила з ним контакти. У справі фігурують і близькі родичі Козюри, зокрема батько та матір, які виправдовують російську агресію, вихваляють Путіна та, судячи з аудіоперехоплень, знали про роботу свого сина на ФСБ. Цікаво, що двоюрідний брат батька Дмитра Козюри, 71-річний Олексій Козюра, є колишнім генерал-полковником ФСБ.
У суді, який обрав російському агенту запобіжний захід два місяці тримання під вартою без можливості внесення застави, Дмитро Козюра визнав провину й підтвердив, що справді був на зв’язку з працівниками ФСБ з 2018 року. Також підозрюваний заявив, що шкодує про свої дії, але якби був варіант обміну в Росію — розглянув би його. А чи багато ще таких “щурів” може сидіти у вищих ешелонах влади? І хто та як перевіряє посадовців, перш ніж їх призначають на важливі посади?
— Потенційний працівник СБУ проходить багатогранну та складну перевірку, — розповідає Іван Ступак, колишній співробітник Служби безпеки України. — Інколи вона може тривати й рік. Здійснюється перевірка родинних зв’язків кандидата, місця навчання, способу його життя тощо. Якщо є підозри щодо людини, але немає доказів її співпраці з ворогом, то її можуть перевести на другорядну посаду, щоб вона не мала доступу до чутливої інформації. Й продовжують за нею спостерігати. Інколи робляться навмисні вкиди, щоб перевірити, чи дійшла та чи інша інформація до ворога. Але, звісно, бувають випадки, коли під час такої перевірки не вдається виявити ворожих агентів.
— Я б не сказав, що в Україні гірша перевірка, аніж у західних спецслужбах, — додає Олександр Скіпальський, колишній начальник ГУР МО України, ексзаступник глави СБУ, генерал-лейтенант. — Але проблема в тому, що в нас занадто ліберальне законодавство, яке стосується системи допуску до державної таємниці. Такий допуск, приміром, мають чиновники з різних щаблів влади, як-от Офісу президента, яких теж варто було б перевіряти.
Що стосується цієї операції, то невідомо, коли ворожий агент був викритий. Можливо, йому підкидали дезінформацію з першого дня служби. Це дуже добра оперативна гра, коли ворогу даєш неправдиву інформацію. Що маю на увазі? Наприклад, під час війни противник може очікувати, що наступ буде в одному місці, стягує туди свої ресурси, а він відбувається у зовсім іншому й стає несподіванкою. Думаю, після закінчення війни дізнаємося, як саме через Дмитра Козюру ми вводили РФ в оману та які операції завдяки цьому вдалося реалізувати. Певен, що вони були.
— Перевірка осіб, яких призначають на посади в СБУ, нічим не відрізняється від перевірки особи, яку призначають на будь-яку іншу державну посаду, пов’язану з допуском до держтаємниці, — зауважує Віктор Ягун, генерал-майор запасу Служби безпеки України. — Існує спеціальний департамент — департамент охорони державної таємниці, в який надається запит. І він здійснює перевірку кандидата. Загалом від 2014 року СБУ очистилася десь на 80%. Було викрито чималу кількість російської агентури. Прийшло нове покоління працівників, які не народилися у Радянському Союзі. На сьогодні в керівництві спецслужби немає жодної людини, яка працювала в КДБ. Але, мабуть, не можна сказати, що вся ворожа агентура вже вичищена із СБУ.
— А чому Дмитрові Козюрі довірили важливу посаду, зважаючи на те, що двоюрідний брат його батька — колишній генерал-полковник ФСБ?
● В. Ягун:
— Демократичність законодавства тепер нам вилазить боком. Ми далі сповідуємо гасло, що син за батька не відповідає. Тоді як Росія ще в 2000-х роках ухвалила рішення, що в структурах спецслужб, зокрема ФСБ, не може працювати людина, яка має близьких родичів за кордоном, зокрема й в Україні. Таким чином ФСБ провела кардинальну зачистку своїх рядів. Ми ж лояльно ставимося до наявності родичів у Росії в осіб, які при владі. На жаль.
● І. Ступак:
— Так, наявність родича в структурі ФСБ мала б викликати застереження. Але це доволі таки далекий родич, тому не думаю, що під час перевірки Козюри так глибоко “копали”. Зазвичай звертають увагу лише на найближчих родичів. Бо інакше б така перевірка зайняла дуже багато часу, роки. А загалом війна розширила можливості роботи російських спецслужб. У мирний час вербувати агентів їм було важче.
