У відомстві зазначають, що маркування дасть можливість ідентифікувати та відслідковувати пальне, яке було закуплене винятково для потреб ЗСУ, та зменшить можливість його незаконного продажу. Чи так це?
— Про проблему нераціонального використання пального в армії говорять від 2014 року, — каже Гліб Канєвський, голова аналітичного центру StateWatch. — А це чималі кошти на його придбання. Наприклад, за результатами 2021 року військове відомство уклало контракти на постачання пального на суму понад 2,6 мільярда гривень, що на той час становило 100 мільйонів доларів. Міноборони вже тривалий час намагається навести лад з логістикою та зберіганням пального. Адже воно завжди було корупційною здобиччю, на якому наживалися посадові особи як на найвищому рівні, так і в низах. Якщо вірити матеріалам кримінальних справ за попередні роки, нерідко військове пальне опинялося у бензовозах фермерів та на кустарних АЗС.
— Відтепер до дизелю, призначеного для ЗСУ, додаватимуть барвник червоного кольору, до бензину — зеленого. Як вважаєте, зловживань поменшає?
— Можливо. Але цього замало. Потрібно змінити підходи до тендерів щодо закупівель пального та контролю за його поставками. Ще в 2014 році був напрацьований план заходів для мінімалізації ризиків розкрадання пального. Він передбачав таку організацію закупівель, завдяки якій на тендерах не перемагали б фірми-одноденки із завищеними цінами. А також — встановлення на бензовози GPS-трекерів, щоб можна було бачити, куди пальне прямує. Адже запровадження автоматизованої системи розподілу пального на сьогодні нереальне. Існує ризик, що така оцифрована інформація може потрапити до ворога.
