Також законодавці передбачили можливість громадянину самостійно визначати розмір добровільних страхових внесків, їхню періодичність і терміни сплати. Що це означає на практиці?
— Ухвалений закон № 7649 “Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення механізму участі у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні” передбачає, що будь-яка особа, яка досягла 16-річного віку і не отримує пенсію з солідарної системи, має право добровільно сплачувати внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, — пояснює кандидатка економічних наук, провідна наукова співробітниця Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.В. Птухи НАН України Лідія Ткаченко. — При цьому не має значення, працює людина офіційно чи має неформальну зайнятість або й зовсім не працює.
Суттєво спрощено і порядок укладання договору про добровільну сплату страхових внесків за рахунок використання електронних засобів комунікації. Відповідний договір можна буде укласти в електронній формі через Портал Дія чи використовуючи мобільний додаток Дія. А також — на веб-порталі електронних послуг ПФУ.
— Але ж добровільна сплата внесків була передбачена і раніше?
● Л. Ткаченко:
— Так, діючі умови сплати ЄСВ на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в добровільному порядку, як правило, охоплювали осіб, у яких не вистачає страхового стажу для набуття права на пенсію. Так, у 2021 році договори про добровільну участь уклали 6800 осіб, сплативши 106,3 мільйона гривень, у 2022 році — 4081 особа (сплачено 43,6 мільйона гривень). Нагадаю, сума сплаченого в добровільному порядку ЄСВ за минулий період (за кожен місяць) не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2. З жовтня мінімальна зарплата зросла до 6700 гривень, тобто щомісячний внесок за минулі періоди становитиме 2948 гривень, а за поточні — 1474 гривні (22% від мінімальної зарплати).
Коли закон набуде чинності, то особи, які незадоволені рівнем своєї участі в загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні, наприклад, через низький заробіток, зможуть покращити його, долучившись до добровільної сплати ЄСВ. Адже застрахованим особам, за яких вже сплачують внески їхні роботодавці, а також фізичним особам-підприємцям та іншим самозайнятим, які наразі сплачують мінімальний внесок, надається можливість добровільно сплачувати додаткові внески понад обсяг сплачених обов’язкових внесків, щоб збільшити майбутній розмір пенсії.
— Які ще нововведення передбачає законопроект?
● Л. Ткаченко:
— Документ дозволяє добровільно сплачувати внески на користь третіх осіб, тобто робити так звані “благодійні пожертви”. Такі пожертви можуть здійснювати підприємства та інші юридичні особи, а також фізичні особи. Ці внески можуть бути знеособленими (сплата просто до бюджету Пенсійного фонду) або персоналізованими. У другому випадку 70% добровільного внеску буде перераховуватися на користь конкретного пенсіонера разом з виплатою звичайної пенсії, а решта 30% підуть до загального бюджету ПФУ.
— Чому парламент спростив механізм добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування?
— Такі норми виникли, як кажуть, не від доброго життя, — пояснює експерт із соціальних питань Андрій Павловський. — Попри те, що в Україні йде війна, багато підприємств знищено і чимало людей втратили роботу. Обсяг надходжень ЄСВ недостатній для забезпечення соціальних видатків. Так, минулого року державний бюджет надав ПФУ трансферт в обсязі 178 мільярдів гривень для виплати пенсій, а за 9 місяців цього року — 147 мільярдів гривень. Загалом бюджет ПФУ на цей рік передбачений у сумі 594,2 мільярда гривень, з яких власні надходження становлять лише 386,5 мільярда гривень. Ще 207,7 мільярда гривень — кошти державного бюджету. Тобто виходить, що виплата пенсій на третину фінансуватиметься із державного бюджету. Схожа ситуація буде і в 2023 році. Тому влада шукає будь-які способи розширити базу сплати ЄСВ, щоб наповнити ПФУ та знизити тиск на держбюджет.
— Чи багато українців захочуть сплатити внески на майбутню пенсію за своїх родичів?
● Л. Ткаченко:
— Нині дві третини українських пенсіонерів отримують суму у розмірі менше ніж 4 тисячі гривень. Тому навіть невеликі додаткові кошти були б не зайвими для таких людей.
Але навряд чи ця ініціатива викличе великий ентузіазм, особливо під час війни, яка виснажує всі ресурси. У будь-якому разі благодійні пожертви до Пенсійного фонду не можуть розглядатися як альтернатива надходжень обов’язкових внесків чи коштів державного бюджету. Бо виглядає так, ніби держава хоче перекласти соціальну політику на благодійність.
Навряд чи ця ініціатива викличе великий ентузіазм, особливо під час війни, яка виснажує всі ресурси.
● А. Павловський:
— Думаю, що таких людей буде одиниці. Якщо хтось захоче допомогти своїм родичам, то зробить це напряму — або дасть гроші готівкою, або покладе кошти для них на депозит у надійний банк. Адже згідно запропонованої схеми, ПФУ буде посередником між меценатом та пенсіонерами. І за свої посередницькі послуги забиратиме з суми, яку пожертвували конкретному пенсіонеру, небагато-немало 30%. Тобто пенсіонеру надходитиме 70% суми, а решту (30%) піде на утримання апарату самого ПФУ. Навряд чи хтось погодиться на таку здирницьку схему.
І ще одне. Згадаймо, як позаминулого року прем’єр-міністр Денис Шмигаль лякав українців, що через 15-20 років держава не зможе виплачувати пенсії. Бо кількість працездатного населення зменшується. Через війну ця проблема лише загостриться. Тому навряд чи багато українців погодяться добровільно сплачуватиме внески, адже нема впевненості у тому, що у майбутньому вони отримають хоч якусь пенсію. Думаю, влада мала би вирішувати пенсійні проблеми іншим шляхом.
— Яким?
● А. Павловський:
— За даними Міжнародної організації праці, близько 5 мільйонів українців через війну втратили робочі місяця. За підсумками року інфляція в Україні сягне 30%, наступного року зростання споживчих цін прогнозують на рівні 28%. При цьому пенсійні виплати у 2023 році будуть фактично заморожені на цьогорічному рівні. Кабмін обіцяє у березні хіба що проіндексувати пенсії. Тому основне завдання влади — зосередитися на відновленні і створенні робочих місць. Будуть робочі місця — буде заробітна плата, відрахування ЄСВ, будуть і пенсії.
