Йдеться про випадки, коли фігуранти корупційних справ намагаються використати службу у ЗСУ для уникнення кримінальної відповідальності. Зокрема, це пробував зробити ексголова ДФС Роман Насіров, і лише після розголосу наказ про мобілізацію одіозного податківця скасували.
А днями таке сталося і з наказом про призов заступниці керівника Запорізької обласної прокуратури Наталії Максименко, яка хотіла мобілізуватись на посаду бухгалтера. НАБУ і САП підозрюють посадовицю у вимаганні та одержанні 40 тисяч доларів неправомірної вигоди. Невже лазівку для корупціонерів прикрили?
— Справді, деякі високопосадовці, яких обвинувачують у корупції, а це, зокрема, судді, прокурори, знайшли спосіб уникнути відповідальності, а саме — мобілізуватися до ЗСУ, — каже Катерина Бутко, голова ВО “Автомайдан”. — Адже, згідно з Кримінальним процесуальним кодексом, суд зупиняє розгляд справи, якщо обвинуваченого призвано до війська. Слухання поновлюють лише після звільнення фігуранта зі служби. При цьому строки давності для притягнення до відповідальності не зупиняються. Це шанс уникнути потенційного покарання для обвинувачених у корупції. І водночас така практика спотворює саму суть військової служби.
— Ще у травні 2022 року набрав чинності закон, яким внесено зміни до статті 335 КПК України, — додає адвокат Олег Мицик. — Він чітко визначає можливість мобілізації обвинувачених за всіма складами кримінальних правопорушень. Наприклад, у період воєнного стану неможлива мобілізація особи, яку обвинувачують в умисному вбивстві двох і більше осіб, в особливо тяжких корупційних правопорушеннях, порушеннях ПДР у стані сп’яніння, що спричинило смерть кількох людей. В інших випадках призов на службу підозрюваних можливий.
— Як змінити ситуацію?
● К. Бутко:
— У парламенті зареєстровано законопроєкт, який передбачає: якщо особа, котру обвинувачують у корупційному злочині, мобілізовується, то зупиняються й строки розгляду справи. А отже, марно сподіватися, що у війську можна просто перечекати, коли строк давності притягнення до відповідальності мине. Водночас ті, хто справді, незважаючи на обвинувачення у корупції, хоче захищати країну, зможуть долучитися до Сил оборони, але тільки на бойові посади, а не на тилові. Цей законопроект мав би розв’язати цю проблему. Дуже важливо, щоб він був якомога швидше ухвалений.
● О. Мицик:
— На сьогодні, у разі подання стороною захисту документів про мобілізацію обвинуваченого, суд повинен з’ясувати таке: куди саме його мобілізовано (регіон, посада), чи має він можливість брати участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, чи матиме змогу давати пояснення щодо доказів у справі. Названі обставини потрібно аналізувати індивідуально щодо кожної особи.
— Командування Сухопутних військ заявило, що посилить контроль за призначенням на тилові посади підозрюваних у кримінальних злочинах. Чи спрацює це?
● К. Бутко:
— Навряд. До Сил оборони щодня мобілізовуються тисячі людей, зокрема й добровільно. Ніякої спеціальної перевірки нема. Ніхто ж не питає, чи не є людина обвинуваченою у корупції. А навіть якщо і спитають, то вона може сказати неправду. Та й перевіряти стосовно кожного мобілізованого інформацію в ручному режимі — не дуже ефективно. Звісно, коли від правосуддя намагається втекти доволі відома особа, як-от пан Насіров, тоді вже на сполох б’ють громадськість, засоби масової інформації. І наразі це спрацьовує — накази скасовують.
