Ворог чи не щодня запускає по території України сотні “шахедів”, тероризує крилатими й балістичними ракетами, КАБами. До того ж дедалі частіше атакує не лише вночі, але і вдень. Наші героїчні сили ППО більшість смертоносних цілей збивають. Але не всі. Яка причина? Дефіцит засобів протиповітряної оборони.
— Українська ППО складається з авіаційної, протиракетної компоненти. Також є підрозділи радіоелектронної боротьби, які впливають на системи зв’язку, навігації, управління літальних апаратів противника, — каже Ігор Романенко, ексзаступник начальника Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенант, засновник благодійного фонду “Закриємо небо України”.
— Будь-яка ППО має бути ешелонованого типу, — розповідає Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”. — Йдеться про засоби малого, середнього і великого радіуса дії. До перших належать, наприклад, німецькі самохідні установки “Гепард”, радянські ЗРК “Тунгуска”, “Шилка”, “Оса”, “Стріла”. Засоби середнього радіусу дії — це ЗРК “Бук”, IRIS-T, NASAMS, а великого — С-300, Patrіot та SAMP/T. Кожен з цих типів ППО призначений для перехоплення певних повітряних цілей. Скажімо, IRIS-T, NASAMS можуть перехоплювати як ракети дозвукового типу, так і дрони-камікадзе. ЗРК Patrіot переважно працюють по балістичних і аеробалістичних ракетах (“Іскандер”, “Кинджал”, Х-22, Х-32). А мобільні вогневі групи, які можна віднести до підрозділів малого радіусу дії, — по “шахедах”. Тепер з’являються й зенітні дрони.
— А що входить в авіаційну компоненту нашої ППО?
● О. Коваленко:
— Винищувачі МіГ-29, F-16. Але перехоплення ними, скажімо, дронів-камікадзе має відбуватися на великих відстаннях. Бо інакше є ризик, що літак (який працює по цілі гарматою) може бути пошкоджено вибухом “шахеда”. На жаль, такі випадки вже були. Проти “шахедів” ефективними є турбореактивні дозвукові перехоплювачі чи штурмовики, як-от бразильські Super Tucano чи легкі ударні гелікоптери. Але, на жаль, ми їх не маємо.
● І. Романенко:
— Зауважу, що українські військові льотчики нещодавно вперше застосували французькі винищувачі Mirage-2000 для захисту повітряного простору країни. З їх допомогою було перехоплено крилаті ракети Х-101. Вони можуть збивати і Shahed-136.
— У західних країнах роблять акцент саме на авіаційній компоненті ППО. Адже вона дає змогу закрити більшу зону й швидше. Бо для переміщення того ж ЗРК потрібен час, — додає Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХІ”.
— Чи може ППО бути ефективна на 100%, тобто збивати всі запущені ворогом цілі?
● О. Коваленко:
— Жодна ППО не “закриє” небо повністю, навіть ізраїльська, котра є однією з найкращих та найбільш високотехнологічних у світі. Завжди буде певний відсоток пропущених цілей. На сьогодні в Україні, після збільшення ворогом загальної кількості застосування дронів, став зменшуватися показник перехоплення повітряних цілей — орієнтовно до 85%. Тоді як на початку року він становив 90 — 97%. Крім того, ворог почав частіше використовувати балістику. А її перехопити може лише ЗРК Patrіot та SAMP/T. Більшість великих міст їх не має. Не захищені навіть міста-мільйонники.
● П. Лакійчук:
— Наведу приклад. У певному секторі стоїть наш ЗРК, який має шість ракет. Якщо летить три цілі, то їх, найімовірніше, зіб’ють (дві ракети на ціль — це норма). А якщо летить вісім цілей, то шістьма ракетами їх не зіб’єш. Тоді вибирають пріоритетні цілі, які можуть становити найбільшу загрозу.
● І. Романенко:
— А щоб боротися, приміром, з “Кинджалами”, нам потрібно декілька десятків американських батарей ЗРК Patriot останньої модифікації PAC-3 і франко-італійські комплекси SAMP/T. Наразі маємо їх не так багато.
— Які засоби ППО найбільш потрібні для захисту, наприклад, Одеси, Києва та Львова?
● О. Коваленко:
— Столиця перебуває в зоні ризику балістики, як і Одеса. Тому вони потребують ЗРК Patrіot та SAMP/T. Крім того, тепер на Одесу дрони-камікадзе заходять на висоті 2 — 3 кілометри, і мобільні групи тут вже неефективні. Треба більше РЕБів і засобів, які б перехоплювали повітряні цілі над морем.
Львів же лежить у глибині материкової частини країни. Тож на шляху “шахедів” мають бути мобільні вогневі групи, а найкраще — повітряні групи перехоплення. Місто ворог здебільшого атакує і дозвуковими крилатими ракетами Х-101. Для їх перехоплення потрібні засоби малого та середнього радіусу дії. Балістика до Львова не долетить, якщо її тільки не будуть запускати з Білорусі.
