Бажання допомогти знайомим, позичивши гроші, досить часто закінчується судовими позовами про повернення боргу. Але коли людина позичає комусь дуже велику суму, то ризикує програти суд, навіть якщо належним чином був підписаний договір позики. Бо, виявляється, треба довести, що гроші, які ви дали в борг, здобуті легально.
Такого висновку дійшов Верховний Суд під час розгляду однієї із спірних справ. Це рішення може завдати чимало клопоту українцям.
— Судовий розгляд стосувався визнання банкрутства фізичної особи, — коментує Ростислав Кравець, адвокат. — За заявою жінки-підприємиці відкрили провадження у справі про її неплатоспроможність і ввели процедуру реструктуризації боргів. Коли інформація про це була оприлюднена офіційно, до суду з позовом звернувся її знайомий, також приватний підприємець.
Він повідомив, що в грудні 2018 року позичив жінці п’ять мільйонів гривень, які вона досі не повернула. До заяви додав договір безпроцентної позики та розписку про підтвердження отримання коштів боржницею. Але Верховний Суд у задоволенні позову відмовив, пославшись на те, що в цьому випадку потрібно було застосувати більш високі стандарти доказування, а саме подати документи, які підтверджують легальність отримання позивачем цієї суми.
— Які наслідки може мати таке прецедентне рішення?
— Посилаючись на правову позицію Верховного Суду, суди нижчих інстанцій можуть вимагати від тих, хто хоче стягнути з боржника неповернуті кошти, надати декларації про доходи або інші джерела отримання грошей, наприклад, кредитні договори з банківськими установами, угоди з фізособами про позички тощо. Якщо виявиться, що ці суми менші, ніж особа дала в борг, то в позові можуть відмовити. Тож перед тим, як щось комусь позичати, треба обов’язково порахувати, які кошти у вас офіційно задекларовано.
— А як правильно позичати гроші, щоб у майбутньому не було проблем?
— Насамперед слід оформлювати договір позики. У ньому треба вказати паспортні дані кредитодавця і позичальника, їхні ідентифікаційні коди, місця проживання, згоду або особисту присутність другого з подружжя, якщо сторони перебувають у шлюбі. У цьому документі слід зазначити, на який термін і на які потреби надається позика, які умови її повернення — відразу одним платежем чи частинами.
Якщо йдеться про великі суми, то бажано їх забезпечити заставним майном, наприклад, квартирою, машиною, щоб мати в подальшому можливість звернути на них стягнення. Також у договорі слід вказати, як має діяти позичальник у разі неможливості своєчасно повернути борг. Можна прописати і взаємно погоджені строки позовної давності, що перевищують встановлені законом три роки.
Для затвердження цієї угоди достатньо підписів обох сторін і не обов’язково засвідчувати її у нотаріуса. Щоб підтвердити передачу грошей, можна залучити свідків. Позичальник неодмінно повинен надати боргову розписку про отримання коштів.
