Раніше вони були частиною російської Церкви, мали назву Архиєпископія Київська та всієї України Руської православної старообрядницької церкви. Торік же зареєстрували Давньоправославну церкву України й відділилися від Москви.
Після Другої світової війни Церква старовірів, які жили на території України, опинилася під російським впливом, підпорядковувалася Московській Архиєпископії. Тоді ж їхній релігійний центр у селі Біла Криниця Чернівецької області опинився у межах СРСР. Раніше це була територія Румунії.
“Назва Древлеправославна Церква існувала до 1988 року. Потім змінився її статус і з’явилася назва Російська старообрядницька церква, а частина нинішньої ДЦУ донедавна була Київською єпархією Російської православної старообрядницької церкви”, — розповідає В’ячеслав Горшков, начальник відділу співпраці з релігійними спільнотами Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.
Повномасштабна військова агресія остаточно підштовхнула старовірів до виходу з-під юрисдикції російської Церкви. Тоді митрополит РПСЦ у Москві виступив із заявами на підтримку так званої спецоперації.
“У цей же час представники української частини Церкви були в лавах ЗСУ, всіляко допомагали армії, — додає В’ячеслав Горшков. — Тож не дивно, що віряни й клірики таку політику московського керівництва не підтримали. І ця проукраїнська позиція була одностайною у ДЦУ. Рішення про вихід з підпорядкування Москві приймалося соборно”.
Рішення про вихід з підпорядкування Москві приймалося соборно
Тож Київська архиєпархія РСЦ скерувала листа предстоятелю РПСЦ Корнилію і першому ієрарху РПСЦ Білокриницької єпархії, який перебуває у Румунії, Леонтію.
“На території України нині війна, не спецоперація, не звільнення, а повномасштабна війна. Війна раптова, не спровокована і не розв’язана українцями... — читаємо у листі російською. — Багато хто з чад Святої Церкви тепер самовіддано йде захищати суверенітет і територіальну цілісність України, бачачи ті біди та розруху, ракетні обстріли мирних міст, мародерство та насилля від воїнів Російської Федерації...”
Також у зверненні додають, що громада Церкви, яка у великій кількості складається з етнічних росіян, ніколи не відчувала утиску з боку влади щодо мови спілкування та проведення літургії. А тим християнам, які вважають себе носіями “руского міра” і не погоджуються з чинним державним устроєм України, пропонують жити деінде.
“Це звернення — взірець правильної позиції щодо російської військової агресії. Воно дуже ввічливе, але водночас чітке, недвозначне, де війна названа війною, а агресор названий агресором. І чітко вказані причини, чому українські віряни не можуть перебувати у підпорядкуванні Москві, — каже В’ячеслав Горшков. — У документі чітко озвучили бажання отримати автокефалію. Не чекали відповіді з Москви, а просто поставили її перед фактом і почали готувати документи для реєстрації нової Церкви. Звісно, ставлення до цього московського керівництва було негативне. Але що вони могли зробити? Все в рамках правового поля та церковного канонічного права”.
До слова, кількість парафіян ДЦУ за різними оцінками становить від 10 до 20 тисяч. Парафій — 55. Вони розташовані переважно в Одеській, Вінницькій та Чернівецькій областях.
