“Зараз, у часи війни, багато людей переживають духовну кризу, багато хто перестав молитися, бо виглядає так, немовби Бог не чує молитов, — каже отець Сергій Гончаров, у соцмережах його знають як Падре Сержа. — Ми даємо людям духовну підтримку у цей непростий час”.
— Деякі християни через війну втрачають віру в Бога. Вони не розуміють, чому Господь допускає так багато смертей невинних українців. Відтак ці люди не дотримують посту, бо не бачать у цьому сенсу. Що б ви сказали їм?
— У багатьох людей дитяче сприйняття віри: вони думають, що Бог — це немовби Святий Миколай. Коли ти чемний — отримуєш подарунки, а коли нечемний — різку. На жаль, так не буває у житті. У Святому Письмі ми часто читаємо історії про те, як гарним людям дається щораз більше випробувань. Святі нашої Церкви були мучениками. Вони терпіли за свою віру, їх переслідували, і вони померли заради Христа. Але вони здобули щось краще — Царство Небесне.
Християнство — це глибша історія, це не про торговельні чи бартерні стосунки з Богом: я буду постити — і Господь дасть мені це і це. Зрештою, буває, що наше серце просить у Господа щось, але Він цього не дає, бо знає, що нашій душі потрібно щось інше, щось краще.
Небажання постити зараз — насправді глибинне прагнення людини знайти відповідь на питання, навіщо це потрібно. І хто шукає, той знаходить. Не варто задовольняти ся відповіддю, що Бога немає, і все. Не зупиняйтеся, сперечайтеся з Богом, шукайте відповідей.
— Понад рік українці живуть у війні. Очевидно, це провокує гнів. Деякі християни картають себе за нього. Тож підкажіть, як упоратися з гнівом?
— Християнство ніколи не було вірою, яка заплющує очі на зло. Господь виявляє його, змагається з дияволом за справедливість, за правду. Гнів у боротьбі зі злом — нормальна емоція.
Господь каже Каїнові: “Бачу гнів запалав у тобі, але ти мусиш опанувати його”. Як же його опанувати? Не можна замикати гнів у собі, бо він тоді провокуватиме конфлікти навколо вас. Потрібно, щоб гнів вийшов. Один з найпростіших способів для цього — читання псалмів. Людям у мирний час псалми видаються жорстокими. Та у часи війни — це скарб для душі.
— Як правильно постити під час війни?
— Піст допомагає віднайти в собі духовні сили для любові й добрих справ. Він має бути спрямований на молитву, яка відкриває нам Господа, і на милостиню, через яку ми відкриваємося для ближнього. До прикладу, якщо ви відмовляєтеся від вранішньої кави, то зекономлені кошти перекажіть на ЗСУ.
Після початку великої війни кожен дуже активно волонтерив. З часом запал людей спав, у багатьох сталося вигорання, тож піст — чудова можливість повернутися на стежку милосердя для ближніх.
— Отче, як молитися у піст?
— Я раджу, знову ж таки, читати псалми, це наповнюватиме вас і допоможе у молитві. Псалми можна порівняти з тренуваннями у спорті. Читаючи їх, ви стаєте сильнішими духовно. Також важливо бути присутніми на молитві під час Святої Літургії. А вдома можна розмовляти з Богом і сформованими Церквою молитвами, і так, як ви відчуваєте.
— Як долучати до посту дітей?
— Потрібно з ними говорити, розповідати про піст і долучати до певних обмежень, якщо дитина у свідомому віці і готова до цього. Вони не обов’язково повинні стосуватися їжі. Також дуже раджу брати дітей до церкви, особливо у піст. Так вони будуть привчатися до молитви і дізнаватися про історію Христа.
