Йдеться про Боговицю, Рангель, Коровай і Ушчарьку, які у селі Криничному, в Болградському районі, щовесни, у переддень святого Георгія (6 травня) пече болгарська етнічна меншина.
Боговиця — це округлий хліб злегка плескатої форми, у центрі — квітка “георгінка” або символи птахів і квітів. А ось Ушчарьку прикрашають незамкненим джгутом (він символізує відкритий загін для овець), непарною кількістю маленьких кульок з тіста (вівці), джгутом у формі гака (посох пастуха) і фігуркою людини (власне сам пастух).
Коровай — високий хліб, його виготовляють з переплетених різної кількості джгутів. А Рангель — це фігурно переплетений хліб з двох або кількох джгутів, обов’язково з наскрізним отвором посередині. В отвір вставляється чаша з вином і подається з хлібом. Кожний з учасників трапези повинен скуштувати шматочок хліба, змочивши його у вині.
Вага кожної хлібини — від 1 до 3 кілограмів, діаметр — від 30 до 50 сантиметрів, а висота — від 10 до 25 сантиметрів. Виготовленням хліба займається старша з жінок у родині.
У чому ж секрет криничненських короваїв?
— Головний секрет — у тісті, — каже Тетяна Янчева-Дукова, мешканка Криничного, знавчиня народних традицій. — Його замішуємо на оригінальній саморобній заквасці з хмелевого відвару і винних дріжджів. Інші інгредієнти тіста — пшеничне борошно, джерельна вода й сіль. Таке тісто сходить набагато довше, ніж те, що замішане на дріжджах із крамниці. Загалом процес приготування триває 15 — 18 годин. Зате всі хлібини мають неповторну структуру, смак, аромат і довго зберігаються.
Дотримуючись старовинної традиції, Боговицю, Ушчарьку, Коровай і Рангель печемо у кам’яній печі, як робили наші предки. Хліб куштуємо за спільним із сусідами святковим столом, який накриваємо просто неба. Попередньо читаємо молитву.
