Розлучень побільшало на третину. Про це повідомила платформа для роботи з відкритими державними даними Опендатабот. То чому українці стали менше одружуватися і більше розлучатися?
— Це нормальна реакція суспільства на реалії, в яких воно опинилось, — вважає Людмила Слюсар, старша наукова спiвробiтниця Iнституту демографiї та соцiальних досліджень імені М. В. Птухи НАНУ. — Приміром, сплеск показника шлюбності відбувся у 2014 — 2015 роках, а також у 2022 році — мова про початок російсько-української війни і повномасштабне вторгнення. Саме на фоні цих важких для країни подій більшість пар, які жили разом чи навіть починали романтичні стосунки, вирішили побратись. Тож певною мірою війна прискорила їхнє рішення, зокрема тому, що законна реєстрація шлюбу забезпечує сім’ї захист.
Цього ж року тенденція дещо знизилась. І це очікувано. Адже кількість, так би мовити, шлюбоспроможних пар не збільшилась, а навпаки, зменшилася, як і чисельність населення країни. Багато молодих жінок разом із родинами виїхали з країни, чимало чоловіків пішли на війну. Тому й простежується певне зменшення кількості одружень.
Окрім того, спостерігається загальносвітова тенденція відкладання одруження до часу, коли пара набуде економічної незалежності. Тож на весільний рушник українські жінки стають уперше в середньому у 26 років, а чоловіки — у 28 — 29-річному віці і пізніше.
— Чи правда, що побільшало церковних шлюбів, бо чимало чоловіків обходять РАЦСи, аби не “світитись у військкоматах”?
— Згідно з українським законодавством, спершу пара повинна отримати документ про державну реєстрацію шлюбу, — пояснює Іоан Швець, вікарний єпископ Київської єпархії ПЦУ. — І лише на його основі священник має право повінчати молодят. Тому ці чутки безпідставні.
● Л. Слюсар:
— Вінчання — це особиста справа кожного. Тоді як на основі офіційної реєстрації шлюбу пара набуває певні права, гарантовані державою. Приміром, якщо чоловік зазнав поранення, потрапив у полон чи вважається зниклим безвісти, офіційна дружина має право займатись його справою, звертаючись у відповідні інстанції. Що вже казати про пільги й виплати дружині та дітям, зокрема, у разі загибелі бійця. Якщо пара перебувала у цивільному шлюбі, отримати їх неможливо.
— А чому на третину збільшилася кількість розлучень? Якщо за перші шість місяців 2022 року розірвали шлюб 7632 пари, то за відповідний період цього року — 10 139 пар.
— Ці дані неповні, зокрема через те, що торік суди певний час не працювали. До прикладу, за перше півріччя 2021 року в Україні розлучилось понад 13 тисяч пар, зараз — лише понад 10 тисяч. Тож кількість розлучень, навпаки, скоротилась. Така ж ситуація була і в 2014 — 2015 роках. А все тому, що в умовах війни людям не до судів та розлучень, головне — врятувати своїх дітей і майно.
Але є ризик, що в подальшому кількість розлучень може різко збільшитися, зокрема, через тривалу розлуку. Адже багато жінок разом із дітьми виїхали за кордон, сотні тисяч чоловіків воюють...
