Останнім часом помітно побільшало випадків інтернет-шахрайства, коли людям пропонують вкладати кошти в різні проєкти, обіцяючи захмарні відсотки. А насправді аферисти видурюють таким чином гроші, нерідко заганяючи своїх жертв у фінансову кабалу.
...20-річна прикарпатка заприятелювала у соцмережі з молодиком. Той швидко здобув її довіру і запропонував високі заробітки. Запевняв, що їй нічого не доведеться робити, лише вкладати гроші у криптовалютну платформу, а потім отримувати чималі відсотки. Дівчина бідкалася, що не має заощаджень. Новий знайомий порадив взяти позичку. На жаль, вона дослухалася, кілька разів збільшувала кредитний ліміт на банківському рахунку і переказувала гроші за поданими реквізитами. Сподіваючись, що у підсумку отримає в рази більше, як обіцяв друг з інтернету. Та коли переказала 70 тисяч гривень, “приятель” заблокував її в соцмережі.
У схожу аферу потрапив 68-річний тернополянин, який таким чином втратив близько мільйона гривень.
“В одній із соцмереж пенсіонер побачив оголошення про навчання з інвестиційної діяльності та можливість отримати прибуток, — розповідає речник обласної поліції Сергій Крета. — Чоловік перейшов за вказаним посиланням. На зв’язок вийшов так званий брокер-аналітик, який дав йому інструкції щодо заробітку на інвестиціях. Пенсіонер зареєструвався на сайті та впродовж липня-жовтня кількома переказами перерахував з власного електронного гаманця на запропонований рахунок 28 100 доларів. Після цього зв’язок із так званим брокером обірвався, а доступ до платформи виявився заблокованим”.
А на Хмельниччині кіберполіція викрила чотирьох спритників, які заволоділи цифровими активами не тільки українців, а й громадян європейських країн та Близького Сходу.
“Через тематичні спільноти у месенджері Telegram вони закликали людей вкладати інвестиції в криптовалюту, демонструючи розкішний спосіб життя і “прибуткові трейдингові угоди”, — каже начальниця відділу комунікації обласної поліції Інна Глега. — Після того як потерпілі купували електронні гроші, аферисти блокували їм доступ до керування придбаними активами і не давали можливості вивести куплену цифрову валюту з криптогаманця. Натомість самі переводили її в готівку і привласнювали. Правоохоронці встановили щонайменше п’ятьох українців, котрі потерпіли від дій криптошахраїв”. Тепер організаторові схеми і трьом його спільникам загрожує до восьми років ув’язнення.
Або ще одна історія. 15-річна жителька Чернівців натрапила в соцмережі на оголошення про дистанційну роботу — треба було ставити вподобайки під постами іноземних готелів. Юнка вирішила спробувати трохи заробити. Спочатку “роботодавці” кілька разів справді переказали їй гроші, невеликі суми. А потім запропонували вкласти свої кошти в їхній проєкт, аби отримати більший прибуток.
“Дівчина мала доступ до банківських рахунків батьків і звідти переказувала гроші, — зауважує речниця обласної поліції Кароліна Маришева. — Щоб неповнолітня нічого не запідозрила, після першого внеску шахраї повернули вкладені кошти з відсотками. Це додало юнці азарту. Спритники наголошували: що більше вкладе, то вищий прибуток отримає. Окрилена такими обіцянками, дівчина переказала з батьківських рахунків 548 тисяч гривень! Після цього аферисти перестали відповідати на повідомлення і заблокували її”.
“Зазвичай такі шахраї пропонують спокусливі пропозиції у месенджерах та соціальних мережах, де їм простіше залишатися анонімними й безкарними, — коментує речник департаменту кіберполіції Артем Олещенко. — Зокрема, найпоширеніші способи обману з криптовалютою — “піраміди” і фейкові компанії збору коштів для нібито перспективних криптопроєктів. Суть “піраміди” полягає у тому, що зловмисники обіцяють своїм клієнтам високі прибутки й навіть спершу виплачують їх. Але насправді люди отримують кошти за рахунок нових інвесторів. Як тільки кількість вкладників зменшується, схема починає руйнуватися. І переважна більшість учасників залишається ні з чим. Така собі МММ по-українськи.
На відміну від “піраміди”, фейкові компанії пропонують людям робити інвестиції для подальшого отримання надприбутків. Коли довірливі клієнти перерахують велику суму, спритники закривають своє фіктивне “підприємство” і зникають з грішми. Зрозуміло, що вкладники не отримують жодних обіцяних біткоїнів. Досить часто криптошахраї використовують “романтичну аферу”. Своїх майбутніх жертв відшукують на сайтах знайомств і вдають із себе залицяльників. Під час тривалого спілкування пропонують високі заробітки на інвестиціях. І знову ж таки — після декількох внесків потерпілого зникають”.
“Сотні українців щодня стають жертвами фейкових онлайн-казино, які насправді створені не для розваги, а для крадіжки грошей, — додає речниця поліції у Вінницькій області Заріна Маєвська. — Спритники обіцяють гарантований виграш без вкладень коштів. Після того, як людина зареєструється і візьме участь у нібито грі, повідомляють, що вона виграла велику суму. Інколи пропонують подвоїти виграш чи потроїти. Але виплатити реальні кошти обіцяють після того, як людина сплатить комісію, податок, відсоток за “монетизацію” гривні, верифікацію тощо. Потерпілий готовий викласти власні кошти, аби отримати частину виграшу. Після оплати зв’язок із шахраями обривається”.
Власне в такій ситуції опинився 34-річний житель Великоборовицької громади, що на Тернопільщині. У соцмережі він натрапив на оголошення з пропозицією виграти тисячу доларів. “У випадку програшу ви втратите лише наші кошти, а у разі успіху — виплатимо вам 40% чистого виграшу” — йшлося у заманливій публікації. Чоловік спокусився. Його не злякала навіть сплата комісії за виграш. Перейшов за посиланням і спочатку сплатив дві тисячі гривень. Коли виграш подвоївся, перевів ще п’ять тисяч. А потім вніс ще п’ять тисяч, щоб вивести виграні кошти на власний рахунок. Після цього ігри завершилися і потерпілого заблокували. Тож замість очікуваного виграшу в понад 40 тисяч гривень, він втратив 12 тисяч власних заощаджень.
— То як не втрапити на гачок таких пройдисвітів?
● А. Олещенко:
— Не слід довіряти пропозиціям “легких грошей” — це типовий прийом шахраїв. Перед тим, як погодитися на запропоновану співпрацю, слід перевірити репутацію компанії в інтернеті, прочитати відгуки про неї на незалежних ресурсах. Можна зв’язатися з тими, хто пропонує вкладати інвестиції, й запитати, де перебуває їхня юридична особа, хто бенефіціар. Якщо чіткої відповіді немає, то це так званий червоний прапорець і привід насторожитися. Також потрібно перевірити сторінки цих організацій у соцмережах. Як і сайт відповідного інвестиційного проєкту за допомогою спеціалізованих сервісів: коли він був створений, на кого зареєстрований. Якщо був створений декілька днів тому, то дуже велика вірогідність, що це шахрайський проєкт.
