Дехто з них повернувся, дехто — ні. Що чекає тих, хто залишився в інших країнах?
— Після повернення додому таких громадян можуть притягнути до адміністративної відповідальності за недотримання законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію, — коментує Вікторія Тютюнникова, юристка. — Таке правопорушення карається штрафом від 3400 до 5100 гривень. Якщо з’ясується, що вони нелегально перетинали кордон, то доведеться додатково сплатити від 3400 до 8500 грн.
— А кримінальна відповідальність не передбачена?
— У перші місяці повномасштабної війни на розгляді парламенту перебував законопроект №7265, яким, зокрема, пропонувалося доповнити Кримінальний кодекс новою статтею, що встановлює відповідальність за невиконання вимог закону щодо повернення в Україну без поважних причин після введення воєнного стану. Він передбачав, що особи, які підлягають мобілізації, зобов’язані повернутись з-за кордону в 15-денний термін.
За невиконання цієї вимоги передбачалося позбавлення волі від п’яти до десяти років. Проте на початку квітня законопроект було знято з розгляду Верховною Радою. Зрештою, закон не має зворотної дії у часі. Тож до кримінальної відповідальності можуть притягнути лише тих чоловіків, котрі отримали повістку і втекли за кордон. Їм загрожує від трьох до п’яти років ув’язнення.
— А якщо в Україні за місцем прописки чоловіка, котрий перебуває за кордоном, прийде повістка з військкомату, то він зобов’язаний повернутися в Україну?
— Ні. Повістка вважається належно переданою, якщо вона вручена військовозобов’язаному під особистий підпис. Тобто її не можна передавати через членів сім’ї, родичів або друзів. Оскільки чоловік перебуває за кордоном і сам не може прийняти повістку, то й обов’язку прибути до військкомату не має.
— НАЗК вважає, що сьогодні немає встановленої у законний спосіб заборони на виїзд чоловіків призовного віку. Чи реально це довести в суді?
— Дійсно, правила перетинання кордону не відповідають положенням Основного закону, який передбачає, що вони мають бути визначені законом, а не постановою Кабміну, як це є наразі.
Проте встановлення факту неконституційності тих правил належить до повноважень КСУ. До нього з цього приводу мають звернутися президент чи народні депутати (щонайменше 45 осіб), Верховний Суд, уповноважений Верховної Ради з прав людини, а не фізичні особи.
Зважаючи на це, довести в суді відсутність встановленої у законний спосіб заборони на виїзд чоловіків призовного віку без рішення КСУ про невідповідність Конституції правил перетину кордону — майже неможливо.
