У багатьох школах адміністрація вважає, що прибирати клас після уроків повинні самі учні. Якщо батьки проти, то мають оплатити таку роботу з власної кишені, бо, мовляв, приміщення класів не входить до площі прибирання техпрацівника. Чи справді це так?
“Моя дитина навчається в першому класі одеської школи No24, — розповідає Катерина Селянинова. — Тільки почалось навчання, як батьківський комітет одразу ж повідомив: потрібно здати гроші, щоб клас прибирали після занять. На запитання, чому цього не роблять прибиральниці, почула у відповідь, що вони повинні мити коридори, сходи, а класи — це наша відповідальність”.
“А я — одна-єдина мама з цілого класу, яка заборонила залучати свою дитину до миття підлоги, відповідну заяву написала ще коли син перейшов до 5-го класу, — розповідає Анжеліка Алєєва, мама семикласника чернігівського колегіуму No11. — У нашому навчальному закладі діти повинні мити підлогу на перервах не тільки в класах, а і в кабінетах. Коли я зверталась з претензією щодо такої практики до керівництва, то чула, що вологе прибирання — це “багаторічна шкільна традиція”.
Цього року я надіслала офіційний запит — скільки ставок для працівників техперсоналу є у нашому колегіумі та скільки з них — вакантні. З’ясувалось, що у нас є 18,5 ставки прибиральників, і усі — зайняті! А згодом на зборах батьків повідомили, що “нині підлоги миють прибиральниці”, учнів від цього звільнили.
То чи повинні діти прибирати шкільні приміщення? Що про це каже українське законодавство?
“Пункт статті 53 Закону України “Про освіту” говорить: “Залучення здобувачів освіти під час освітнього процесу до виконання робіт чи до участі у заходах, не пов’язаних з реалізацією освітньої програми, забороняється, крім випадків, передбачених рішенням Кабінету Міністрів України”, — пояснює Роман Бондаренко, юрист громадського об’єднання “Батьки SOS”. — Стаття 43 Конституції України каже: “Використання примусової праці забороняється”. А постанова Кабміну No778 пояснює: “Залучення учнів до видів діяльності, не передбачених навчальною програмою та робочим навчальним планом закладу, дозволяється лише за їхньою згодою та згодою батьків або осіб, які їх замінюють”.
Тобто діти не зобов’язані прибирати у школі! Чергувати в класах школярі можуть, лише якщо на це є згода самих учнів та їхніх батьків. Крім того, не варто забувати, що дітям повинні створювати належні умови, якщо вже вони прибирають, — забезпечувати спецодягом, рукавичками.
Є перелік робіт, до яких в жодному разі не можуть бути залучені діти: миття вікон, перенесення скла, прибирання санвузлів, робота в котельнях — тобто ті, які можуть становити небезпеку.
Вологе прибирання приміщень усієї школи (а не тільки коридорів) входить до обов’язків техпрацівника. Інша річ, що в українских школах часто є “мертві душі” — люди, які працюють у них лише за документами. Так було, зокрема, в навчальному закладі, який відвідує моя дитина. Завуч влаштувала свого чоловіка на ставку техпрацівника, але насправді він не працював”.
Якщо ви проти того, аби ваша дитина прибирала у класах, варто написати заяву на ім’я директора закладу, з копією для начальника управління освіти. У заяві слід послатись на українське законодавство, яке регулює ці питання, а також вказати таке: “Повідомляю Вам, що я, мати неповнолітнього/малолітнього (ім’я дитини), що навчається у (...) класі, не даю згоди на прибирання приміщення класу та залучення моєї дитини до будь-яких робіт з прибирання чи чергування, відмовляюся здійснювати будь-які готівкові доплати прибиральницям, а також вимагаю забезпечити неухильне виконання приписів законодавства України, санітарних норм та правил для забезпечення щоденного прибирання кабінету технічними працівниками закладу освіти згідно з штатним нормативом”.
Якщо звернення із заявою не буде дієвим, батьки можуть поскаржитись в управління освіти, у департамент, міністерство, зрештою — подати до суду для захисту прав своєї дитини.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чому влада скорочує розмір державної допомоги і кількість субсидіантів
