В Україні діє Національний календар профілактичних щеплень, що передбачає серію вакцинацій із зазначенням часу та дози. Йдеться про імунопрофілактику від десяти інфекцій: кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту, гемофільної інфекції, туберкульозу, вірусного гепатиту В, кору, краснухи та епідемічного паротиту (свинки). Медики кажуть: якщо хтось не отримав необхідне щеплення згідно з календарем, усе можна надолужити.
— То коли й від чого слід вакцинуватися?
— У першу добу життя проводиться щеплення проти гепатиту В. А введення другої та третьої доз здійснюється у 2 та 6 місяців, — розповідає Наталія Іванченко, генеральна директорка Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України. — У 3 — 5 добу життя — одна вакцинація проти туберкульозу (БЦЖ). У 2 і 4 місяці — проти кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту, гемофільної інфекції.
У 6 місяців дітей вакцинують проти кашлюку, дифтерії, правця і поліомієліту. В один рік — проти кору, краснухи та епідемічного паротиту. У 18 місяців (1,5 року) — проти кашлюку, дифтерії, правця, поліомієліту та гемофільної інфекції.
Після цього у 6 років проводять щеплення проти дифтерії, правця, поліомієліту, кору, краснухи та епідемічного паротиту. У 14 років — проти поліомієліту, а в 16 — проти дифтерії та правця. Наступні щеплення проти дифтерії та правця передбачені кожні десять років упродовж усього життя.
— Як дорослим дізнатися про необхідність щеплення?
— Зазвичай сімейні лікарі нагадують декларантам про вакцинацію проти дифтерії та правця. Проте не кожен пацієнт має записи про всі свої попередні щеплення. Без відповідного запису особа вважається невакцинованою. Тоді створюється первинний вакцинальний комплекс — курс профілактичних щеплень, необхідний для створення базового імунітету проти певних інфекційних хвороб. Сімейний лікар призначає необхідні вакцини. Щеплення проти дифтерії та правця, які входять до переліку обов’язкових, проводяться безплатно і дітям, і дорослим.
— Чи багато дорослих пацієнтів отримують обов’язкові щеплення?
— Приблизно 50%. При обласних центрах контролю та профілактики хвороб МОЗ діють виїзні мобільні бригади, які працюють на підприємствах, у різних установах та організаціях. За таких умов вакцинація відбувається активніше. Деякі керівники підприємств, щоб створити безпечне середовище для колективу, навіть перевіряють вакцинальний статус працівників.
Торік змінилися правила проходження медичного огляду, визначені окремим наказом МОЗ. Ті працівники, які щороку проходять профілактичні медогляди, щоб отримати допуск до роботи, мають бути вакциновані згідно з Національним календарем щеплень.
— А які протипоказання до вакцинації?
— Єдине протипоказання — анафілактична реакція (алергія) на попередню дозу вакцини. Інші протипоказання тимчасові й діляться на дві групи: “не можна зараз” і “можна, але пізніше”. До прикладу, у людини — грип. Її не будуть вакцинувати, а чекатимуть, коли вона одужає. Або ж пацієнт отримує імуносупресивну терапію. Імунної відповіді на вакцину в такому випадку не буде. Тому слід чекати до завершення терапії.
