Ковбаса — один із найпопулярніших продуктів в українському меню. І разом із тим, кажуть дієтологи, один із найшкідливіших. А що ж такого шкідливого в магазинних ковбасах і як наявність цих некорисних інгредієнтів визначають? Аби дізнатись це, я придбала найпопулярнішу з найдорожчих варену ковбасу й вирушила в лабораторію Держпродспоживслужби.
Аби мою покупку перевірили, я спершу написала лист-звернення до цієї установи. Мені призначили час візиту. “Кожен споживач, який має сумніви щодо якості й безпеки придбаного товару, може перевірити його в нас, — розповідає Тетяна Костюк, завідувачка хіміко-токсикологічного відділу Регіональної державної лабораторії. — Крім листа-звернення, слід також мати чек, який засвідчує придбання товару”.
Пані Тетяна каже: найнебезпечнішою для здоров’я людини речовиною, яку додають у ковбаси, є нітрит натрію. Його маркування — Е250. “Потрапляючи в організм людини, може виникати реакція, внаслідок якої утворюється нітрозимін — канцероген, що підвищує ризик ракових хвороб, — веде далі фахівчиня. — До речі, нітрит натрію сприяє тому, що ковбасний виріб має більш червоне забарвлення, захищає продукт від окислення, псування бактеріями. Закон України дозволяє використовувати цей консервант, але лише в певних допустимих дозах”.
Цікаво, скільки ж нітриту натрію у ковбасі, яку я придбала? Зробімо аналіз! Його вартість у держлабораторії становить 44 гривні.
“Аби провести перевірку, ми візьмемо п’ять грамів ковбаси, покладемо у спеціальний контейнер і залиємо туди 50 мілілітрів води, підігрітої до 70 градусів, — коментує Наталя Мельник, спеціалістка хіміко-токсикологічного відділу Вінницької регіональної державної лабораторії Держпродспоживслужби. — Суміш, що утвориться, розливаємо у три пробірки, куди додаємо по 5 мілілітрів насиченого розчину бури (це натрієва сіль борної кислоти. — Ред.). Ставимо це все на водяну баню і після закипання чекаємо годину, аби випав осад. Далі фільтруємо розчин, робимо з нього витяжку та ставимо її у темне місце на три хвилини”.
За 180 секунд витяжка з ковбаси набуває рожевого кольору — і це, пояснюють мені, означає, що в ній є нітрит натрію. Утім його кількість у межах норми. Якщо би було перевищення, то колір суміші міг стати й темно-фіолетовим! Далі рожевий розчин переливають у невеличкі скляні кювети і поміщають у фотоелектричний колориметр — аби точно виміряти, скільки ж там цього Е250. “0,0012%, — каже лаборантка. — А сталий показник за нормативними документами — 0,005%. Отож, підтверджуємо: у цьому зразку — допустима доза Е250”.
За 180 секунд витяжка з ковбаси набуває рожевого кольору — і це, пояснюють мені, означає, що в ній є нітрит натрію.
“До речі, торік наша лабораторія провела 205 досліджень ковбас, — розповідає Тетяна Костюк. — І лише в одній з них виявили перевищення вмісту нітриту натрію”.
Фахівці Держспоживслужби кажуть: часто, аби зекономити на м’ясі, але не втратити ваги продукту, виробники додають у ковбаси більше, ніж дозволено, солі або рідини. Тож перевірмо, як справи із цим у придбаній мною ковбасі. За два відповідні аналізи треба заплатити 60 гривень 80 копійок. Перший із них показав, що в моїй “лікарській” ковбасі частка солі становить 1,81% при допустимій не більш як 5%. Кількісна норма вологи не перевищувала допустимих значень також.
Наприкінці мого візиту в лабораторію її фахівці радять усім споживачам звертати увагу на склад продукту — що він натуральніший, то, очевидно, якісніший виріб. І за можливості обов’язково пригляньтеся, чи ковбаса, яку купуєте, не надто червона. Адже це — ознака перевищення в ній вмісту нітриту натрію.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про зміни у нарахуванні субсидій
