Після того як підприємство таки сплатило ЄСВ за працівницю, проблема не вирішилась. У чому ж причина такої ситуації, з якою сьогодні стикається чимало українців?
“З січня нашій сім’ї не призначена й не виплачується допомога для малозабезпечених, яку раніше ми отримували”, — розповідає пані Христина, яка працює бухгалтеркою та виховує сама двох діток 8 і 9 років. За словами жінки, причина в тому, що її роботодавець мав заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соцстрахування.
“Згодом фірма сплатила за мене ЄСВ і з відповідною платіжкою, яка це засвідчувала, у березні я знову подала документи для отримання допомоги, — розповідає співрозмовниця. — Як сказали мені у відділі соцзахисту, за січень та лютий виплат уже не буде. Сподівалася, що наступного місяця нараховуватимуть кошти. Але, коли я знову звернулася у соцзахист, то мені повідомили, що допомогу так і не призначено. Порадили піти у Пенсійний фонд і отримати довідку ОК-5 (документ із індивідуальними відомостями про застраховану особу з відповідного реєстру. — Авт.).
Мовляв, після того мою справу повторно розглянуть. Та зрештою документ не прийняли, бо у довідці все ж було зазначено, що ЄСВ за попередні місяці не сплачений. Із відділу соцзахисту мене ще раз скерували у Пенсійний фонд, де порадили звертатися у податкову і все з’ясовувати. Там же сказали: поки роботодавець не сплатить ЄСВ за всіх працівників, я не можу розраховувати на соцдопомогу”.
Пані Христина розлучена й сама виховує двох неповнолітніх дітей. Жінка отримує мінімальну зарплату. До січня мала також щомісячні виплати для малозабезпечених — 3000 гривень. Така допомога призначається, якщо середньомісячний сукупний дохід менший, ніж прожитковий мінімум для сім’ї. Проте цього, як з’ясувалося, замало. Бо до уваги беруться й інші фактори.
“За працівника, який перебуває у трудових відносинах із роботодавцем та отримує зарплату прозоро, підприємство не може не сплачувати ЄСВ, — каже Леся Дронь, заступниця начальника управління, очільниця відділу пільг, соціальних допомог та компенсаційних виплат управління соцзахисту Львівської міськради. — Ці внески відраховуються до Пенсійного фонду саме із нарахованої зарплати. Відбувається все автоматично. ЄСВ не сплачується, якщо працівник взагалі не має доходів. Хоча нині деякі роботодавці виписують людям не зарплати, а матеріальну допомогу”.
Для визначення розміру і призначення державної допомоги працівники відділів соцзахисту звертаються із запитами у фіскальну службу. “Отримані дані про доходи вносяться у відповідну програму, яка автоматично все розраховує, — каже Леся Дронь. — Якщо з’ясовується, що особі не нараховувалася заробітна плата й не сплачувався ЄСВ протягом 90 днів перед місяцем звернення, то втрачається право на отримання допомоги. Раніше такі складні випадки розглядалися на засіданнях комісії. Тепер, згідно із законодавством, їх ліквідували... комісій уже немає. Але зауважу, що державна допомога не призначається у виняткових ситуаціях”.
Тим часом пані Христина залишилася без виплат і не знає, як даватиме собі раду далі. Адже у школі для дітей з наступного навчального року не буде безплатного харчування. Раніше учням із сімей з низькими доходами ще видавали канцелярське приладдя, рюкзаки та інші необхідні речі. Тепер на це також не слід сподіватися.
“Соціальна допомога, яку отримувала, була для мене суттєвою фінансовою підтримкою, — каже жінка. — Нині дуже важко без цих виплат. Радо б давала дітям у школу “кишенькові”, але грошей не вистачає. Готую вдома їм перекус у ланч-боксах. Діти також ходять на гуртки (музичні та з рукоділля). Для дітей із малозабезпечених сімей на деяких гуртках раніше видавали безплатно матеріали для роботи... Але як буде далі — невідомо”.
Зрештою пані Христина звернулася у відділ соцзахисту, аби їй надали документ, у якому зазначатиметься офіційна причина відмови у призначенні виплат для малозабезпечених. “Ця довідка мені згодиться у випадку, якщо звертатимусь до суду, — мовить жінка. — Та суд — це вже крайній захід. Усе ще сподіваюся, що до позову не дійде”.
Суди вже розглядали подібні справи й виносили рішення на користь малозабезпечених родин, яким відмовляли у призначенні державної допомоги. Суди посилалися на те, що органи соцзахисту “належними, достатніми та допустимими доказами” не спростовували доводи адміністративних позовів та не могли довести правомірності відмови в наданні державної допомоги малозабезпеченим сім’ям.
