Так викладачка висловила незгоду щодо збереження в офіційній назві провідного українського музичного вишу прізвища російського композитора. Одночасно з нею заяву про звільнення написав професор, народний артист та лауреат Шевченківської премії Володимир Сергієнко. Попри рекомендації української влади, представники колективу та керівництво проти перейменування.
“Вільна. Від сорому “чайковського миру”. Від гібридності в стінах НМАУ. Від сліпої волі більшості. Від розмивання людських і професійних істин... Вільна, бо звільнилася”, — написала у себе на сторінці у Facebook Олена Корчова.
● Олена Корчова працювала в консерваторії 22 роки. Фото надане співрозмовницею
Ім’я Чайковського у назві закладу з’явилося у часи сталінізму. Після повномасштабного вторгнення Росії студенти та деякі викладачі запропонували керівництву позбутися у назві консерваторії імені російського композитора. Та у червні вчена рада закладу в офіційному зверненні до української влади заявила, що хоче зберегти у своїй назві ім’я Чайковського. Цю позицію підтримав композитор Юрій Рибчинський та оперний співак, народний артист Анатолій Кочерга — мовляв, музика композитора належить цілому світу, а сам Чайковський насправді і не був росіянином, бо його мати — француженка, а лінія батька тягнеться від українських козаків.
26 грудня минулого року міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко повідомив, що делегати від педагогічного колективу консерваторії вирішили на зборах не прибирати імені російського композитора з назви академії. Хоча саме такими були рекомендації профільного комітету Верховної Ради та Експертної ради з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму при міністерстві. Ткаченко тоді сказав, що посадовці “розчаровані таким рішенням”.
Власне, після цього засідання 58-річна музикознавиця Олена Корчова вирішила звільнитися з академії.
“Прийняти рішення було неважко. Важко прийняти реальність, яка є сьогодні, — прояснює Олена Олександрівна. — Академія не може під час війни існувати під брендом Чайковського. У світі її ідентифікують з Петром Чайковським, а значить, сприймають як частину “великої російської культури”. Навіть більше — як молодшу сестру Московської консерваторії, яка має таку ж назву. Для світу ми лише формально є українським закладом, а фактично і символічно — російсько орієнтованим”.
Навесні, після перших дискусій щодо перейменування, студентське самоврядування провело серед студентів опитування. Згідно з його даними, 76% начебто виступили за викреслення імені Чайковського з назви академії. Однак адміністрація та представники колективу вважають, що це неправда.
“Керівництво говорить про зв’язок добробуту академії з фінансовими надходженнями від китайських студентів, які приїздять навчатися у Києві. Адже бренд Чайковського надзвичайно привабливий для них, у тамтешньому культурному просторі є його культ, — пояснює Олена Корчова. — Офіційний же аргумент неприйняття перейменування — Чайковський має українське коріння, тому ми повинні воювати за його ім’я і спадщину. Цю складну ідеологічну і світоглядну проблему адміністрація просто експлуатує задля своїх прагматичних інтересів, переконуючи колектив, що без імені Чайковського їм не буде з чого платити зарплату”.
Відома композиторка Алла Загайкевич висловилася на підтримку Олени Корчової і заявила, що теж думає про звільнення. Однак має зобов’язання перед студентами та Студією електронної музики при академії, якою ніхто, крім неї, не зможе опікуватися. Тому все-таки сподівається, що ситуація зміниться.
“Мене дуже дивує, що Спілка композиторів стоїть осторонь і начебто не розуміє значення Чайковського для путінського режиму, а також як маркера імперіалізму, совєцького, сталінського режимів, — каже Алла Загайкевич. — У Чайковському немає ніяких національних українських сенсів. До чого тут якийсь відсоток української крові, який дістався йому від предків?”
Олена Корчова додає, що серед колективу консерваторії панує напруга і розділення. Дехто воліє просто мовчати.
“У нас є викладачі, які навіть не знають, хто такий Сергій Нігоян, — додає пані Алла. — Хіба дивно, що для них музика — поза політикою?”
Про музику поза політикою у березні минулого року заявив ректор київської консерваторії Максим Тимошенко.
“Ми не згодні із забороною російської музики. Ми не вважаємо це доречним чи розумним. Те, що не можна виконувати видатні твори мистецтва, як-от “1812 рік” (увертюра Чайковського, яку зняли з репертуарів у кількох світових концертних залах. — Авт.) або інші, є дуже спотвореною логікою. Сучасна путінська Росія не має нічого спільного з великою російською культурою,” — сказав Тимошенко для британського видання The Independent.
Проректор академії Михайло Мимрик у коментарі “Експресу” каже, що не знає, чому звільнилися співробітники. І вважає, що в закладу є важливіші справи, ніж перейменування.
“Буде указ Президента, розпорядження Верховної Ради, тоді будемо перейменовувати. Ректор, колектив — всі підтримаємо, — каже Михайло Мимрик. — Тепер війна. Не до цього. В академії плідний навчальний процес. Готуємося до концертів, клас! Так що нам ніколи цими дебатами займатися”.
