Верховний суд Швеції ухвалив рішення передати Києву конфісковане підсанкційне судно Caffa, яке причетне до вивезення краденого збіжжя з тимчасово окупованих територій України. Нагадаємо, за це наша країна у листопаді минулого року запровадила проти судна санкції.
За словами виконувача обов’язків міністра закордонних справ Андрія Сибіги, рішення шведського суду створює важливий міжнародний прецедент у боротьбі з обходом санкцій та незаконною діяльністю російського тіньового флоту.
— Улітку 2025 року Caffa (раніше судно називалося Guinea False) з вантажем із Туреччини зайшла у порт Севастополя. Там судно розвантажили, натомість завантажили краденим зерном, — розповідає Катерина Яресько, дослідниця проєкту SeaKrime центру “Миротворець”. — Збіжжя розвантажили у сирійському Тартусі. Цьогоріч у березні, коли суховантаж повертався з Марокко, його затримала берегова охорона Швеції через використання фальшивого прапора. Варто зазначити, що Швеція є лідером в Європі серед наших партнерів, яка бореться з так званим тіньовим флотом. Стокгольм навіть змінив законодавство, надавши більше повноважень береговій охороні для затримання таких суден, щоб суди не могли скасовувати їх арешт.
— Рішення шведського суду — добрий приклад для інших держав, які затримують танкери чи сухогрузи тіньового флоту. Хоч він налічує понад 700 одиниць, випадків затримання таких суден було лиш близько десяти. Та згодом їх все одно відпускали, — додає Михайло Гончар, президент Центру глобальних досліджень “Стратегія XXI”. — Європа боїться судових позовів від судновласників та власників вантажу, зокрема нафти. Приміром, у січні минулого року Німеччина затримала танкер Eventin під панамським прапором із російського тіньового флоту разом із приблизно 100 тисячами тонн сирої нафти вартістю 40 мільйонів євро. І в березні ухвалила рішення конфіскувати танкер. Та його власники звернулися до суду й виграли його — танкер і вантаж повернули юридичним особам, яким вони належали.
— Завдяки чому суд у Швеції ухвалив рішення про передачу Caffa Україні?
● К. Яресько:
— Наша країна звернулася до Стокгольму із запитом про міжнародну правову допомогу. Адже Україна порушила кримінальну справу щодо вивезення цим суховантажем краденого зерна з Криму. Відповідні матеріали були долучені до справи у Швеції. Тож 4 серпня суд ухвалив рішення передати судно Україні. Це перший випадок, коли іноземний суд затвердив арешт судна на підставі запиту української сторони.
На сьогодні суховантажів, які перевозять крадене українське зерно, є кілька десятків. Але здебільшого вони оминають води наших країн-партнерів, боячись затримання.
— Чи може це судове рішення вплинути на готовність судновласників і далі перевозити крадене українське зерно?
● К. Яресько:
— Якщо судновласники знатимуть, що їхнє судно може бути затримане й конфісковане, то двічі, а то й тричі подумають, чи варто цим займатися. Але Росія системно дезінформує власників суден, виписує фейкові документи про те, що завантаження відбулося на території РФ. Капітани вимикають системи автоматичної ідентифікації (AIS) та транспондери, приховують назви, коли заходять у порт, щоб їх не можна було ідентифікувати.
● М. Гончар:
— На жаль, європейцям не вистачає політичної волі боротися з тіньовим флотом РФ. Хоч останній санкційний пакет ЄС дозволяє країнам-членам конфісковувати й продавати російську нафту з таких затриманих суден.
