На початку повномасштабного вторгнення, аби врятувати життя, з Харкова в Ужгород виїхала жінка із 19-річним сином-студентом. На кінцевій станції до юнака підійшли представники військкомату. Того ж дня хлопця мобілізували й відправили до військової частини. Наступні півтора року він гідно ніс службу, беручи участь у бойових діях. А в цей час адвокат доводив у суді, що студента не мали права мобілізовувати. Як узагалі могло таке статися?
— У законодавстві немає заборони на мобілізацію повнолітніх осіб чоловічої статі. Але є нюанси, — каже Роман Лихачов, адвокат Української Гельсінської спілки з прав людини. — Приміром, у ситуації з 19-річним харків’янином йшлося про обман. Юнак повідомляв про те, що навчається в університеті на денній формі, показав свій студентський квиток. Але молодого чоловіка запевнили, що документи, які підтверджують його статус студента, він зможе надати у військовій частині, після чого, мовляв, його звільнять. Того ж дня без проходження ВЛК харків’янина скерували до військової частини.
Але такої законодавчої підстави для звільнення зі служби, як навчання, немає. Військова частина не може самостійно звільнити військовослужбовців, навіть якщо бачить порушення з боку ТЦК. Звільнення їх можливе лише в судовому порядку.
— Що було далі?
— Після навчання на полігоні студент став кулеметником, а тоді потрапив у зону бойових дій. Наприкінці весни 2022 року, щойно з’явилась можливість, звернувся до нас по допомогу. Ми звернулись до ТЦК, але довідку про проходження юнаком ВЛК там так і не надали. Крім того, з’ясувалося, що представники Ужгородського ТЦК, всупереч інструкції, не взяли відомості в Харківського ТЦК про те, чи стояв там студент на обліку й чи мав відстрочку від проходження служби.
Ба більше, 19-річного студента мобілізували 2 березня, того ж дня він і потрапив у частину. А представники ТЦК надали заяву, яку нібито він добровільно написав 4 березня і поставив свій підпис — з проханням його мобілізувати. Але юнак, коли переглянув цю заяву, запевнив, що її написано не його почерком, а під нею — не його підпис. Тоді ми затребували оригінал, але його не знайшлось.
Загалом же представники ТЦК не відповідали на запити й робили все, аби ми не могли звернутися до суду. Але я подавав позовну заяву від себе як адвокат, адже харків’янин постійно перебував у зоні бойових дій. Відтоді відбулось шість засідань суду, на які не з’являлись представники Ужгородського ТЦК. За цей час юнака відрахували з вищого навчального закладу.
— I що врешті вирішив суд?
— Його рішення — на користь позивача. Після ухвали апеляційного суду харків’янина вилучили зі списків особового складу частини та звільнили зі служби. Загалом юнак ніс її півтора року, за цей час брав участь у бойових діях на Харківському й Бахмутському напрямках, а також на кордоні України і РФ.
Представники ТЦК подавали касацію щодо скасування рішення суду першої й другої інстанцій, але безрезультатно. Зрештою ми подали заяву на стягнення компенсації з Ужгородського ТЦК. Суд ухвалив стягнути 50 тисяч гривень. Згідно з процедурою, цю суму має виплатити Держказначейство. Тепер 21-річний харків’янин має посвідчення учасника бойових дій, а отже, і право на безоплатне навчання.
— А чи були інші подібні звернення про допомогу від студентів?
— Так, чимало, зокрема, у 2022 році. На сьогодні лише до нас звернулось понад десять студентів віком від 19 до 24 років, яких мобілізували.
Але в одній справі суд відмовив, апеляційна інстанція підтримала таке рішення. Позивачем був 20-річний львів’янин, нам не вдалось довести, що на момент призову представники ТЦК були поінформовані про те, що він студент вишу.
— То як діяти студентам, аби їх незаконно не мобілізували?
— Для цього треба надати особисто чи надіслати поштою письмову заяву в ТЦК та СП на відстрочку від мобілізації. До заяви додати копії документів, які можуть підтвердити, що особа є студентом денної форми навчання у вищому навчальному закладі.
