Доходи 100 найбільших оборонних компаній світу від продажу зброї та військових послуг зросли минулого року на 5,9% — до 679 мільярдів доларів, що є рекордним показником. Про це йдеться у доповіді Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI). У цьому рейтингу акціонерне товариство “Українська оборонна промисловість” (Укроборонпром) посіло 52 місце, тоді як рік тому було на 57-му.
Експерти SIPRI зауважують: доходи від продажу зброї різко зросли, оскільки значно підвищився попит на нього через війни в Україні та Газі та загальну геополітичну напруженість. Найбільше минулого року заробили американські зброярі ($344 мільярди) і європейські ($151 мільярд), що на 3,8% і 13% відповідно більше, ніж у 2023 році. Збільшення доходів і нові замовлення спонукали багатьох підприємців галузі розширювати виробничі лінії та засновувати нові дочірні компанії.
— Мова про справді рекордні показники продажу зброї та військових послуг, — коментує військовий експерт, головний редактор Defense Expres Олег Катков. — Країни починають розуміти, що безпека — ключове завдання, тому варто озброюватися. Час пацифізму закінчився.
— Які доходи української оборонки?
— У рейтингу SIPRI нашу країну репрезентує найбільший представник вітчизняного ОПК — Укроборонпром. Минулоріч вперше за весь час роботи з 2010 року концерн отримав 3 мільярди доларів доходу від продажу виготовленої продукції та наданих послуг. Це високий результат. Наприклад, у 2021-му компанія заробила 1,4 мільярда доларів. Зростання прибутку на 41% пояснюється тим, що Укроборонпром отримав значний обсяг замовлень і зміг їх ефективно реалізувати.
До речі, дві російські збройні компанії, що входять до першої 100, “Ростех” і “Об’єднана суднобудівна корпорація”, збільшили свої загальні доходи від продажу озброєння на 23% — до 31,2 мільярда доларів. Це сталося насамперед завдяки внутрішньому попиту. Крім того, РФ досі має певні закордонні контракти і знаходить обхідні шляхи для експорту зброї. Наприклад, продає свої ракети “Онікс” через спільне підприємство з Індією.
— Чи можуть оборонні компанії вчасно виконувати замовлення, зважаючи на шалений попит на зброю у світі?
— Ні, хоча всі це декларують. Черга на зброю розтягнулася на роки. Міноборони багатьох країн часто купують нині озброєння, яке має гірші характеристики, але його можна отримати в осяжній перспективі, замість чекати на сучасніше кілька років. Скажімо, Туреччина купила літаки Eurofighter за шаленою ціною — близько 340 мільйонів доларів за один. Але це був єдиний для неї варіант поповнити парк сучасними винищувачами.
Водночас зауважу, що нерідко технології виготовлення зброї досі відповідають рівню другої половини ХХ століття. Оборонка через скорочення, в яке потрапила наприкінці 90-х років минулого століття, не встигає реагувати на всі сьогоднішні виклики. Бо, найперше, немає відповідної промислової бази. Лише нині відбувається повільний перехід до нових виробничих моделей. Дефіцит зброї впливає на її вартість, тож зростатимуть і доходи оборонних підприємств. Думаю, що за підсумками цього року ми побачимо нові рекорди.
