Уже з січня плату за доставку вилучено з рахунків за газ. Усі споживачі отримуватимуть окремі рахунки: один — за спожитий газ, другий — за його доставку. Але й тут є нюанси.
— У січні споживачі отримають дві платіжки, — каже Андрій Заїка, редактор сервісу 104.ua. — Перша — за споживання газу у грудні. Вона враховуватиме і плату за ресурс, і за його розподіл. У такій формі вона надійде востаннє.
У другій платіжці буде відображено суму, яку споживач має заплатити за доставку газу за січень. Її треба буде оплатити до 20 січня.
Надалі споживачам приходитимуть дві окремі платіжки за газ: за спожитий об’єм газу і за його доставку. У лютневій платіжці за спожитий у січні газ вже не буде вказано плату за доставку. Її треба буде оплатити за окремою платіжкою до 20 лютого.
— За якою формулою розраховували вартість доставки газу?
— Розмір плати залежить від конкретного обсягу споживання і тарифу, який встановила НКРЕКП. Її розраховують індивідуально для кожного клієнта. За основу беруть обсяг споживання газу за минулий рік, множать на тариф на доставку, результат ділять на 12 рівних платежів, які належить сплачувати щомісячно впродовж року.
Наприклад, за минулий рік домогосподарство із Київщини спожило 200 кубометрів газу. Із січня тариф на доставку газу для цієї області встановлено на рівні 0,78 гривні за кубометр. Отже, щомісяця за доставку газу таке домогосподарство сплачуватиме 13 гривень. Що більше газу спожито у 2019 році, то більше доведеться платити за його доставку цьогоріч. До речі, споживачі можуть платити за доставку одним платежем за квартал, пів року або навіть рік. Так вони зменшать свої витрати на комісії при здійсненні платежів.
— А чому для розрахунків взяли минулорічні показники споживання?
— Це нова практика, тож треба було із чогось починати, — каже експерт з енергетичних питань Дмитро Марунич. — Укладаючи угоду про Асоціацію із ЄС, Україна зобов’язалася відокремити ціну газу як товару від ціни розподілу. Фактично на практиці це вже реалізовано, бо є оператори, які постачають газ, а є оператори, які розподіляють його між кінцевими споживачами.
А. Заїка:
— Закон “Про ринок природного газу” каже, що не може та сама компанія продавати газ та доставляти його. Має бути анбандлінг (відокремлення діяльності з транспортування природного газу. — Ред.). У рахунках ми завжди показували, скільки коштує сам газ, а скільки — його доставка. Але сплачували за все одній компанії-постачальнику, яка потім розподіляла ці кошти. Відокремлення плати за спожитий газ і за доставку, на мою думку, — правильне рішення. Із часом споживачі зможуть обирати постачальника самі.
— А тепер споживачам доведеться платити за доставку, навіть якщо вони газом не користуються? Скажімо, людина поїхала за кордон, вдома її нема...
— Якщо ви не споживаєте газ, то є два варіанти. Перший — відмовитися від нього. Треба написати заяву, тоді приїде представник газорозподільної компанії, поставить пломбу. Другий — ви сплачуєте рівними частинами за доставку газу, виходячи із минулорічного споживання. Тоді на наступний період ваш обсяг споживання буде істотно менший, а отже — і плата за його доставку.
— Наскільки зросли тарифи на доставку газу?
— У середньому — у 1,5 — 1,7 раза. Наприклад, тариф на доставку газу для Івано-Франківської та Рівненської областей становить 1 гривню за кубометр, для Миколаївської — 1,09, Закарпатської, Дніпропетровської — 1,04, для Харківської — 0,30, Запорізької — 0,55 гривні. Чому такі різні тарифи? У великих містах видатки на транспортування і розподіл менші.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також текст про новації у монетизації
