В одному з ліцеїв Львова стався спалах гострої кишкової інфекції, внаслідок чого 23 особи (21 дитина і двоє дорослих) були госпіталізовані. Лабораторно у пацієнтів було підтверджено ротавірусне зараження.
— Ротавірусний ентерит — це хвороба, що є найчастішою причиною тяжкої діареї, нерідко смертельної, особливо в немовлят і дітей до 5 років, — каже Ольга Чудінова, лікарка-епідеміологиня. — Але у помірній і слабкій формі нездужають і люди будь-якого віку. Важко переносять хворобу особи з хронічними патологіями, ослабленою імунною системою.
Ротавірус потрапляє в організм через рот, а далі в тонкий кишківник, де інфікує ентероцити — клітини епітелію, пошкоджує його ворсинки. Це призводить до порушення всмоктування рідини та електролітів. Також збудник може активувати нервову систему кишківника, збільшуючи його моторику та секрецію рідини. Тому біль у животі, пронос — характерні симптоми хвороби поряд з підвищеною (до 39 градусів) температурою, болем голови, занепадом сил.
Джерелом ротавірусу є людина. У фекаліях хворого він зберігаєтся ще до 10 днів навіть після зникнення симптомів хвороби, а на поверхнях, предметах — декілька тижнів. Якщо інфікована людина не помила рук після відвідування туалету, то на предметах, яких вона торкнулася (дверних ручках, іграшках, електровимикачах, меблях, одязі, посуді тощо) збудник житиме ще упродовж кількох тижнів.
Захворіти можна після потрапляння до організму менше як 100 вірусних частинок (віріонів) — це відносно низька інфікувальна доза, адже стільки віріонів умовно міститься в одній краплині слизу, що вилетів з носа інфікованої людини під час чхання.
Заразитися можна також через заражену воду й продукти. У цьому й причина “вибухових” спалахів ротавірусної інфекції: якщо у колективі або родині захворіла бодай одна людина, то через 1 — 3 дні занедужають інші. Саме через це ротавірус називають “кишковим грипом”, але ця назва лише умовна.
— Чим загрожує ротавірусна інфекція?
— Тяжка ротавірусна діарея може призводити до настільки сильного зневоднення, що хворі немовлята плачуть навіть без сліз, у них зменшується сечовипускання (аж до його припинення). Через постійне блювання та пронос хворий не може їсти, пити, в організмі порушуються обмінні процеси, різко падає артеріальний тиск. Це небезпечно для життя, тому пацієнти з важкою формою ротавірусної інфекції (вона розвивається і в дорослих зі слабким імунітетом) часто потребують термінової госпіталізації. Для вагітних ротавірус — подвійна загроза. Зневоднення погіршує стан жінки, збільшує навантаження на її нирки та серцево-судинну систему. Є також ризик гіпоксії та затримки внутрішньоутробного розвитку дитини через інтоксикацію та зниження об’єму циркулюючої крові у матері.
— Як лікують цю хворобу?
— Переважно симптоматично. Головне — запобігти зневодненню, забезпечивши достатнє пиття чи вводячи спеціальні розчини. Для зниження температури та болю застосовують жарознижувальні та спазмолітики, а при сильній діареї — сорбенти. Антибіотики не використовують, адже вони не діють на вірус. Хворому, коли він вже може їсти, необхідна також щадна дієта.
