Цінники на табло автозаправних станцій зміняться вже з початку наступного року. На це, кажуть аналітики, є декілька причин, зокрема зміни податкового законодавства. Докладніше — у розмові з директором однієї з мереж АЗС, експертом паливного ринку Дмитром Льоушкіним та директором Консалтингової групи А-95 Сергієм Куюном.
— Що саме, найімовірніше, зумовить подорожчання пального?
● Д. Льоушкін:
— Перший фактор, який вплине на ціни, — це запровадження авансового платежу на прибуток автозаправних станцій. Тепер кожна АЗС має щомісяця сплачувати 60 тисяч гривень податку на прибуток, незалежно від того, є той прибуток чи ні. Це додасть до вартості пального приблизно 1 гривню за літр, але стосуватиметься лише дискаунтерів (АЗС, що торгують за зниженими цінами. — Авт.).
Другий чинник — закон про мінімальні запаси пального. З 24 грудня цього року всі імпортери та виробники повинні сформувати запаси нафти і нафтопродуктів в обсязі 3% річного споживання, або на 11 днів. Таку норму ухвалили на вимогу ЄС, щоб підвищити стійкість українського ринку пального та уникнути дефіциту. Це додасть ще 1,5 гривні на літр.
Третій фактор — підвищення акцизів, яке заплановано на 1 січня 2025 року. Зауважу, що акцизний податок на пальне зростатиме щороку аж до 2029-го, допоки наші ставки не зрівняються зі ставками в ЄС. Це також вимога Брюсселю. Перше зростання акцизів у межах взятих Україною зобов’язань відбулося у вересні цього року. Після січневого підвищення акцизів пальне зросте в ціні на 1,5 гривні за літр. Отже, сукупно матимемо подорожчання на 4 гривні за літр.
● С. Куюн:
— Запровадження авансового платежу не мало б вплинути на ціни. Поясню чому. Якщо ми подивимося на офіційні звіти паливних мереж зі сплати податку на прибуток, то побачимо, що 80% компаній на папері взагалі безприбуткові. Водночас звіти 20% учасників ринку свідчать, що прибутки є, ще й чималі. Бізнес ставить значну націнку і добре заробляє.
З огляду на це, є підстави вважати, що чимало компаній через усілякі схеми приховують свої прибутки. Наприклад, закуповують купу непотрібних послуг (юридичних, рекламних тощо), завищують їхню вартість, на папері пишуть, що прибутку не мають, а насправді гроші виводять. Тому держава запровадила мінімальний обов’язковий платіж з податку на прибуток, який не повертатиме, незалежно від того, який фінансовий результат “намалюють” собі компанії.
Не відкидаю, що деякі мережі, надто з мінімального цінового сегмента, підтягнуть ціну на 50 копійок або на гривню. Бо їм вдавалося втримувати такі ціни саме через несплату податку.
— Чи дадуться взнаки два інші чинники?
● С. Куюн:
— Якщо говорити про створення запасів пального, то ця система грамотно побудована, і вона буде поступовою. На першому етапі, який стартує 25 грудня, досить мати запаси на рівні 3% річного споживання. Це запаси, які великі гравці й так нині роблять для нормального функціонування мережі. Для них проблем не мало б виникнути. Інша річ — дрібні гравці, такі собі компанії з одним бензовозом, який їздить туди-сюди. Їм буде нелегко десь зберігати такий обсяг пального. Зазначу, що у 2021 році в нас було 120 імпортерів пального, а в останні два роки — 400 — 700.
Що ж до підвищення акцизів, то цей фактор може вплинути на ціну, а може і не вплинути. Усе залежатиме від того, якою буде кон’юнктура зовнішнього ринку у грудні та січні. Подивіться, після 1 вересня, коли зросли акцизи, ціна бензину та дизелю не змінилася, бо закупівельні ціни на той момент знизилися. А скраплений газ подорожчав, бо його закупівельна ціна зросла. Тож якщо на зовнішньому ринку ціни знизяться, ми підвищення не відчуємо. Якщо ціни будуть стабільними або зростатимуть, то 1 — 1,5 гривні може додатися.
