Скільки? За сезон — декілька десятків тисяч гривень. За словами місцевих, їхній досвід може слугувати за приклад іншим громадам, де теж скрутно з роботою.
“Наша область межує з Польщею, та мало хто їде за кордон на заробітки. До Луцька далеко, жодних підприємств у нас нема. Тому люди залишаються й працюють біля землі, аби заробити на життя, — розповідає мешканка села Галина Ярмолюк. — Ще років п’ятнадцять тому кілька жителів Чорнижа першими заклали теплиці й взялися вирощувати огірки. Щораз більше людей стали брати з них приклад. Тому нині чи не в кожного чорнижанина коло хати одна-дві і навіть більше теплиць, які й годують наші родини. Недарма ж Чорниж називають “огірковою столицею” Волині”.
За словами співрозмовниці, робота у парниках важка, тому до неї залучають цілі сім’ї, дехто ще й наймає односельців. А ще аж до морозів люди заготовляють дрова, якими опалюють навесні теплиці.
“Купуємо високоякісне насіння кількох улюблених сортів. Наша родина замовляє ще й спеціальний грунт, насичений поживними мікроелементами. Він дуже пухкий, тому насінина краще сходить. Сіємо огірки в лютому. Три дні у розсаднику підтримуємо температуру плюс 30 градусів, потім поступово знижуємо до 13 градусів, — провадить далі Галина Ярмолюк. — Як є вже декілька листків і рослина починає пускати вуса, робимо рядки та висаджуємо огірки у парник. Зазвичай цей процес забирає три-чотири тижні. Підтримуємо температуру близько 20 градусів. Якщо вдень тепло, то опалюємо теплицю лише вночі. Щодня огірки поливаємо, потім підв’язуємо до дротів, щоб плелись. Якщо є сонце, огірки швидше достигають. Але треба бути обачним, щоб листя не зазнало опіків. Тому зверху тепличку накриваємо спеціальною сіткою, котра захищає від прямих сонячних променів.
За тиждень-два перед Великоднем збираємо перший врожай і веземо гуртом до Києва чи Луцька. У цей час ціна огірків висока, можна добре заробити. Бо вже на самі свята вона опускається. Ціна огірків дуже коливається впродовж сезону. Ось тепер здаємо гуртом по 35 гривень за кілограм. Хоча цей рік непростий, не скаржимось. Дякуємо і за це”.
Огірковий сезон у Чорнижі триває від квітня до серпня. “Є такі господарі, що зберуть один врожай і знову сіють зеленці, — додає місцева мешканка Валентина Миколайчук. — У мене коло хати дві теплиці — на 10 та 4 сотках. Провели з родиною туди парове опалення і так створили для рослин сприятливі умови. Адже для огірка найважливіше — тепло, волога й добра підживка. Підживлюю свої зеленці настоєм кропиви, який багатий на азот. А загалом, щоб врожай не зменшувався, потрібно щороку переносити парник на нове місце”. За словами Валентини Миколайчук, навесні й на початку літа зі своїх двох теплиць вона щодня збирала 300 — 400 кілограмів огірків, тепер — 80 — 100 кілограмів. Адже огірковий сезон завершується, і врожаї падають.
