Два місяці тому Верховна Рада з боєм підтримала рішення про закупівлю цього обладнання (було багато голосів проти, бо реактори — російського виробництва). А тепер болгарські політики заявили, що блокуватимуть продаж Україні корпусів реакторів.
Як повідомив віцепрем’єр країни і голова Болгарської соціалістичної партії Атанас Зафіров, це рішення підтримали всі партнери в уряді. Причина — треба розвивати атомну енергетику в самій Болгарії. “Ми є свідками того, що ціна електроенергії зростає в усьому світі... Ядерна енергія залишається найнадійнішим і найстабільнішим джерелом. Усе в наших руках — у нас є майданчик, у нас є реактори, у нас є персонал”, — наголосив болгарський урядовець.
— То чому Болгарія передумала продати нам ядерні реактори?
— Міністерство енергетики України не дістало відмови безпосередньо від уряду Болгарії. Це заяви тамтешніх політиків з урядової коаліції, — коментує ситуацію перший заступник голови комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Олексій Кучеренко. — Болгарія перебуває у перманентній політичній кризі після масових антиурядових протестів 2020 року. Відтоді там уже сім разів проводили дострокові парламентські вибори. Політична боротьба не вщухає досі. Вимогу не продавати Україні реактори висувають здебільшого проросійські партії.
Крім того, болгари сподівалися на те, що американці добудують нові блоки на їхній АЕС “Козлодуй”. Для цього їм були потрібні гроші, тому й хотіли продати нам радянські реактори ВВЕР-1000. Але тепер болгари не певні, що американці здійснять обіцяне, тому не поспішають із продажем реакторів. Не відкидаю і версії про те, що партнери вирішили поторгуватися. Адже раніше йшлося про ціну 600 мільйонів доларів, тепер — про 700 мільйонів.
— Як на мене, питання тут не у грошах, — зауважує експерт з енергетичних питань Центру Разумкова Володимир Омельченко. — Болгари через політичний хаос не можуть визначитися — розвивати їм атомну галузь чи ні. Видно, вони побачили, що в інших країнах — Румунії, Чехії, Польщі — починають будувати нові атомні блоки, і замислилися, чому б їм не прискорити розвиток атомної галузі у країні.
— Наскільки важлива для України ця закупівля? Чи можуть болгари все-таки розблокувати продаж?
● В. Омельченко:
— Ризики того, що Болгарія не продасть нам реактори, доволі високі. Проблема ще й у тому, що головний проєктант цього обладнання — російські компанії. Без погодження багатьох параметрів із Росією нам буде важко завершити цей проєкт. Тому було б доцільніше провести прозорий конкурс із залученням багатьох фірм, які розробляють проєкти будівництва ядерних реакторів, й обрати найкращий для нас варіант, не покладаючись на волю Болгарії та на волю Росії.
● О. Кучеренко:
— Не варто поспішати з висновками. Можливо, про все ще вдасться домовитись. Проєкт із добудови Хмельницької АЕС для України має непогані перспективи. Ми вміємо працювати з радянським обладнанням. До речі, всі 15 наших атомних енергоблоків — радянського виробництва. Якщо добудуємо два енергоблоки на Хмельницькій АЕС, це дасть змогу відмовитися від імпорту та забезпечити дешеву електроенергію для населення і бізнесу.
