Нововведення стосується іноземців, осіб без громадянства, а також тих, хто набув громадянство авансом, але ще не встиг скласти іспити.
На охочих отримати наш паспорт чекають 20 завдань з основ Конституції України і 25 завдань з історії України. Для реєстрації треба буде створити електронний кабінет та подати заявку в електронній формі. Для забезпечення прозорості іспит фіксуватимуть на відео. У разі успішного складання учасники одержать відповідні сертифікати.
— Насправді ті, хто бажає набути громадянство нашої держави, мають скласти не лише іспити з основ Конституції та з історії України, а й з української мови, — пояснює член експертної групи з питань мовної політики при КМУ Сергій Оснач. — Цього вимагає закон, ухвалений у березні 2023 року.
Зауважу, що іспит на рівень володіння державною мовою був запроваджений ще 2019 року, відповідно до закону “Про забезпечення української мови як державної”, і його проводять уже понад два роки. Торік же додалися екзамени з історії та з основ Конституції, однак лише тепер уряд розробляє порядок їх проведення.
— Наскільки виправдані такі вимоги?
— Безперечно, це рішення правильне, — каже співкоординатор руху “Простір свободи” Тарас Шамайда. — Маємо розуміти, що громадянство — це не просто формальність. У перші роки і навіть десятиліття нашої незалежності багато з тих, хто мав український паспорт, сприймали його як формальність. Насправді громадянство — це розуміння людей, чим є їхня держава, чому важливі її незалежність, її єдність.
Громадяни повинні знати Конституцію, яка гарантує їхні права і визначає коло обов’язків, та історію, яка описує, як виникла держава Україна (чи правда, що її, як розповідає російська пропаганда, створив Ленін чи австрійський генштаб), як вона розвивалася.
Зрозуміло, це повинні знати не лише іноземці, а й українці. У нас має належно працювати система освіти, тобто у школах та університетах треба вивчати і мову, і історію, і Конституцію.
— Хто з іноземців може набути громадянство авансом?
● Т. Шамайда:
— Засадничо закон передбачає, що спершу має бути іспит, а потім надання громадянства. Але є винятки. Особи, які мають визначні заслуги перед Україною (це можуть бути вчені, спортсмени), які проходять військову службу за контрактом у ЗСУ, які отримали державну нагороду, можуть набути громадянство авансом. Однак потім, протягом двох років, повинні скласти іспити. Якщо не пройдуть випробувань у вказаний термін, це є підставою для позбавлення їх громадянства.
Як на мене, виняток для іноземців, які проходять військову службу в лавах ЗСУ, слушний. Якщо люди, які подали заявку на громадянство, проливають кров за Україну, зобов’язувати їх негайно складати іспити було б недоречно.
— Які умови надання громадянства передбачено в цивілізованих країнах?
● С. Оснач:
— У більшості розвинених держав також запроваджено іспити. Скажімо, у США, Великій Британії, Канаді, Німеччині, Франції, Італії, Іспанії, Польщі, Литві, Латвії, Естонії. Це й не дивно, адже кожна країна розглядає надання свого громадянства як привілей.
Наприклад, щоб стати громадянином США, потрібно підтвердити базове знання англійської та пройти тест із запитаннями про американське урядування, принципи американської демократії, права та обов’язки громадянина, американську історію, географію, символи та свята.
У Канаді треба пройти тест на рівень володіння державною мовою (CLB 4) і тест на знання канадської історії, географії, економіки, врядування, символів, законів, прав та обов’язків громадянина.
— А які правила в європейських державах?
● С. Оснач:
— У Великій Британії потрібно підтвердити знання англійської на рівні B1 і пройти тест на знання британських традицій та звичаїв. У Німеччині — тест на знання німецької на рівні B1 та тест із запитаннями про німецьке суспільство, правила та закони, регіон проживання. У Франції — тест на знання французької на рівні B1 і тест із французької культури та історії.
В Італії слід засвідчити знання італійської на рівні B1. В Іспанії — тест на знання іспанської на рівні A2 і тест на знання іспанського суспільства, культури, традицій, історії, політичного устрою та географії.
У Польщі треба пройти комплексну перевірку знання мови на рівні B1, польської історії та культури. У Литві — іспити з литовської мови та основ конституції. У Латвії — іспити з латиської мови, конституції, історії та знання гімну. В Естонії — іспити з естонської мови та знання конституції, закону про громадянство, прав, свобод та обов’язків громадянина.
