Захір народився в Азербайджані. Спершу малюк видавався цілком здоровим, але до двомісячного віку раптом перестав рухати ручками й ніжками. Тамтешні медики виявили у дитини анемію, а також запідозрили важку генетичну хворобу — таласемію.
“Виявилось, що всі четверо братів батька Захіра померли через таласемію — один у 14-річному віці, інші — у ранньому дитинстві, — розповідає 28-річний Шамістан Багіров, дядько Захіра. — Коли племіннику було сім місяців, йому стали робити переливання крові, після чого гемоглобін підвищувався до 130, але згодом знову різко знижувався до попереднього показника (65 — 70)”.
Зрештою родина переїхала до України. У НДСЛ “Охматдит” підтвердили попередній діагноз. “У Захіра, як виявилося, бета-таласемія важкого перебігу, — каже Олександр Лисиця, завідувач відділення трансплантації кісткового мозку “Охматдиту”. — Без переливання крові його життя було неможливим, адже через порушення метаболізму гемоглобіну всі тканини організму недоотримували кисень. Крім того, у діток з такою хворобою порушується фізичний розвиток”.
У дворічному віці стан дитини погіршився. За словами лікарів, залишався лише один вихід — трансплантація кісткового мозку. Проте батько Захіра був категорично проти... Тож хлопчику робили трансфузії препаратів крові кожні два тижні. Але хвороба прогресувала, переливання довелось проводити кожні 3 — 4 дні. Зрештою рідні зважилися на трансплантацію.
Донора знайшли на Кіпрі. Стали готувати Захіра до трансплантації. Підготовчий етап, згідно із сучасним протоколом, тривав два місяці. Здавалося, ось-ось страждання Захіра закінчаться. Але за два дні до трансплантації з Кіпру повідомили: “У донора почались ускладнення зі здоров’ям, трансплантація неможлива”. І порадили пошукати іншого донора...
“На пошуки знадобилося б щонайменше два місяці. У Захіра не було стільки часу, — констатує Олександр Лисиця. — І ми вирішили провести типування його дядькові Шамістану”. Результат приємно вразив — 6 із 10 — таке трапляється вкрай рідко! З’явився шанс на порятунок пацієнта.
...Наступного дня після трансплантації стан хлопчика поліпшився. Зрештою гемоглобін підвищився, і тепер цей показник — у межах норми (110 — 120). Уже п’ятий місяць Захір живе без переливань!
Рідні не можуть натішитись. “Захір нарешті усміхається, радіє життю, став активним, а ще почав рости!” — радо ділиться Шамістан.
