У серпні минулого року МОН затвердило рекомендації щодо оцінювання учнів 5 — 9 класів НУШ. Згідно з ними, відтепер вчителі мають оцінювати не завдання, а групи результатів навчання: знання, навички, ставлення, цінності, що у підсумку формує оцінку за 12-бальною шкалою. Проте багато педагогів розкритикували цей підхід, вважаючи його складним і незрозумілим. Тому зареєстрували петицію про скасування нової системи оцінювання — за лічені дні вона набрала 25 тисяч підписів. І на неї був змушений відреагувати уряд.
У відповіді Кабміну зазначається, що вчителі 145 закладів освіти, де тестували нову систему оцінювання, зауважень до неї не висловили. А МОН пообіцяло надати додаткові роз’яснення педагогічним працівникам з цього питання.
— Відтепер вчителі мають не просто ставити бали, а й оцінювати певні навички, які учні здобули з того чи іншого предмета. Зокрема, під час перевірки контрольної роботи треба поставити декілька оцінок, — пояснює Петро Сітик, переможець національної премії Global Teacher Prize Ukraine — 2023. — Загалом, як на мене, реформа НУШ є прогресивною й потрібною. Але проблема в тому, що чимало вчителів досі не розуміють її суті, яка полягає в компетентнісному підході, мова про формування знань, побудованих на навичках та вмінні їх застосовувати. Навички важливіші, ніж просто наявність знань. Тому й оцінювати учнів слід за різними критеріями, наприклад, не лише за якість виконання завдання, але й за здатність аналізувати.
— Ще один важливий нюанс: у класі зазвичай навчається близько 30 учнів. І один вчитель не може адекватно оцінювати знання всіх, відповідно до кожної запропонованої групи результатів (як добре учень читає, пише, аргументує свою думку). Це нереально, — вважає Володимир Страшко, доктор філософії з економіки (PhD), експерт з людського капіталу, директор дистанційної школи.
— Новий механізм оцінювання знань вимагає від педагогів надзвичайно великих зусиль, адже йдеться про підрахунок результативності навчання за 32 показниками, — додає Ігор Лікарчук, ексдиректор Українського центру оцінювання якості освіти. — Це абсолютно бюрократичний механізм, який жодного позитивного впливу ні на якість освіти, ні на мотивацію учнів навчатись не матиме. Саме це й обурило освітян. Тож спершу вони підписали петицію з проханням вдосконалити механізм оцінювання знань. А коли МОН відмовилось, з’явилася друга петиція — про скасування новації. На що міністерство відреагувало в доволі цікавий спосіб, заявивши, що педагоги не висловили зауважень щодо цієї системи оцінювання. Отже, дві петиції не дали жодного результату. Натомість у МОН заявили, що проведуть ще один вебінар і пояснять вчителям нову систему. Але скасовувати її не будуть.
У статті 54 закону “Про освіту” чітко вказано, що педагогічні працівники мають право на академічну свободу в освітньому процесі. Але кілька років тому народні депутати внесли правку до нього про те, що систему оцінювання знань школярів має затверджувати МОН. Так питання академічної свободи вони перев’язали мотузкою. Я консультувався з багатьма освітянами з різних країн, і вони були здивовані, що МОН диктує вчителям, як оцінювати знання. Наприклад, у США шкільна рада має набагато більше повноважень у прийнятті рішень стосовно освітнього процесу, аніж місцеві органи управління освіти.
