Уже понад 400 днів в Україні триває повномасштабна війна. Та навіть у такий час наївно сподіватись, що не знайдуться люди, які захочуть незаконно збагатитися. Тож поки наші захисники виборюють свободу, чиновники різного рангу дерибанять бюджет.
ФІЛЕ ПО 216 ГРИВЕНЬ ЗА КІЛО, А ЧАЙ — ПО 700 ГРИВЕНЬ
“Коли був ажіотаж із закупівлею генераторів, павербанків та іншого обладнання у період блекауту, ми знаходили чимало цікавих кейсів, — каже Ярослав Пилипенко, аналітик проекту DOZORRO Transparency International Ukraine. — Наприклад, ті самі генератори у той самий час підприємства закуповували з різницею 20 — 30 тисяч гривень, а інколи — 70 тисяч гривень на штуці. За кількома такими правопорушеннями розпочато кримінальні провадження. Тривають досудові розслідування”.
До речі, днями з’явилась інформація, що у Києві судитимуть посадовицю РДА, яка “заробила” 1,3 мільйона гривень на закупівлі генераторів у навчальні заклади.
“Для привласнення бюджетних коштів фігуранти внесли у документацію завищену вартість генераторів, яка становила понад 3,7 млн грн за 17 приладів. Відповідно до проведеної товарознавчої експертизи, сума завданих збитків бюджету столиці дорівнює понад 1,3 мільйона гривень, а це — 35% незаконного “доходу” від зазначеної в договорі вартості”, — повідомили у поліції Києва.
“За останні пів року ми також знаходили кейси щодо переплат під час закупівлі продуктів харчування. Так, один із закладів освіти в Одеській області купував куряче філе по 216 гривень за кілограм! Тоді як ринкова вартість, а також вартість філе за кілограм в Одеській області на момент оголошення закупівлі та підписання договору становила близько 140 гривень, — продовжує Ярослав Пилипенко. — Купували чиновники й інші продукти за завищеними цінами, наприклад, банани по 98 гривень за кіло, або чай по 700 гривень, коли аналогічний інші замовники купували по 280 — 300 гривень. На наше звернення на початку березня щодо цього закладу освіти розпочато кримінальне провадження”.
Та дерибанять кошти не лише на продуктах харчування. Протягом останнього року автопарки бюджетних установ поповнилися елітними авто.
“Під час війни багато державних структур купували “преміальні” автомобілі, які, на мою думку, узагалі було недоцільно купувати. Зекономлені кошти можна було б витратити на закупівлю дронів для наших військових, — вважає Ярослав Пилипенко. — Автівки вартістю понад мільйон чиновники купували для перевезення своїх співробітників чи керівництва”.
За підрахунками аналітиків, найбільше машин придбала Національна поліція та її регіональні підрозділи — 487 авто на 395 мільйонів гривень.
“Поліціянти купували спецавто на базі як бюджетних Renault Duster по 700 тис. грн, так і преміальних позашляховиків Toyota Land Cruiser Prado за 1,8 млн грн, мінівенів Opel Zafira за 2 млн грн та седанів Toyota Camry за 1,5 млн грн, — каже Ярослав Пилипенко. — Електрокар за трохи більше ніж 2,3 млн грн у вересні 2022-го купив Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Разом із комплектом зимової гуми, євротонуванням скла, килимками в салон і багажник, а також автонабором із вогнегасника, аптечки, троса та знака аварійної зупинки, сума договору становила майже 2,4 млн грн. Цю модель визнали міжнародним автомобілем 2022 року!
А, наприклад, управління поліції охорони у Вінницькій, Полтавській, Одеській та Львівській областях планували придбати позашляховики спецпризначення на базі Volkswagen Touareg за 3 млн грн за одне авто. Однак через розголос у ЗМІ закупівлі скасували”.
До речі, за словами Ярослава Пилипенка, з 22 лютого по червень 2022 року державні замовники могли проводити тендери поза системою ProZorro.
“Вони могли купувати будь-що і за скільки завгодно. І станом на сьогодні ці закупівлі не відображені. Вони повинні з’явитися у системі вже після завершення війни, у визначений законом час”, — каже експерт. Можна тільки уявити скільки “переплат” може бути за цей період, враховуючи апетити наших можновладців.
А ЩО З ОБОРОННИМИ ЗАКУПІВЛЯМИ?
І тут — без змін. Днями СБУ затримала віцемера Вознесенська, який підозрюється у розкраданні бюджетних грошей на закупівлі оборонної продукції. За попередніми даними, учасники оборудки завдали державі збитків майже на 1 мільйон гривень.
Не встигли українці оговтатись від інформації про яйця по 17 гривень для ЗСУ, як уже з’явились яблука по 51 гривні за кілограм. “Яблука за 51 грн/кг, коли в магазині 30 — 35? На жаль, цілком реально, якщо йдеться про закупівлі Міноборони”, — кажуть у Центрі протидії корупції.
“Нагадаю, Міністерство оборони здійснює два види закупівель. Перший — закупівлі для забезпечення ЗСУ всім необхідним, наприклад, продуктами харчування, пальним тощо. До повномасштабного вторгнення це були відкриті закупівлі. Другий — таємні закупівлі, наприклад, зброї, боєприпасів, — розповідає Гліб Канєвський, голова аналітичного центру StateWatch. — Що ж відбулося після повномасштабного вторгнення? Абсолютно всі закупівлі стали таємними. І коли журналісти оприлюднювали контракти з сумнозвісними цінами на яйця, картоплю чи яблука, суспільство зрозуміло, що ця таємність призвела до корупції. І те, що в контрактах Міноборони справді були завищені ціни, уже підтвердили детективи НАБУ”.
Як загалом працює схема із завищенням цін?
“Передусім наживаються виконавці контракту — фірми, які постачають товар. Наприклад, умовно за поставку якогось продукту фірма отримала мільйон гривень, у той час товар коштував, приміром, 300 тисяч гривень. Тобто фірма отримує 700 тисяч гривень чистого прибутку. Зазвичай такі фірми переводять “зароблені” гроші на фопівські рахунки і знімають їх у банкоматах. Ну а далі готівкові кошти розповсюджуються у корупційній мережі. Зрозуміло, що певні суми також заносять тому, хто це все організував, — пояснює Гліб Канєвський. — Нещодавно був у Брюсселі. Наші міжнародні партнери серйозно занепокоєні корупцією в Україні”.
