Парламент ухвалив законопроєкт “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану”. Він скасовує заборону на проведення перевірок і запроваджує штрафи для роботодавців у разі вчинення мобінгу щодо працівників.
За словами авторки законопроєкту Юлії Гришиної, за 2023 рік до Держслужби з питань праці надійшло 553 звернення щодо ознак мобінгу, за 2024-й — 583, а за 2025-й — вже 76. І це лише офіційно.
Тож відтепер співробітники Державної служби України з питань праці можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду за додержанням законодавства про працю як юридичними особами, так і фізичними, які використовують найману працю.
Нагадаємо, 23 грудня 2022 року набув чинності закон про внесення змін до КУпАП, за яким вчинення мобінгу щодо працівника карається штрафом на суму від 1700 до 3400 гривень або громадськими роботами тривалістю від 30 до 40 годин. А якими власне є ознаки мобінгу?
— Це дії роботодавця або окремих працівників, що спрямовані на приниження гідності, погіршення професійної репутації когось із підлеглих, створення довкола нього напруженої атмосфери, — пояснює Тетяна Пашкіна, експертка у сфері ринку праці, кар’єрна консультантка. — Оскільки надходять скарги щодо вчинення мобінгу, ці законодавчі зміни є слушними. Адже очевидно, що не кожен роботодавець створив ідеальну атмосферу в своєму колективі. До того ж ми прагнемо в ЄС. Тому Україна зобов’язана адаптовувати законодавство під європейські норми, які засуджують такі явища, як мобінг.
— А як працівник може довести, що став жертвою мобінгу?
— Довести факти цькування й притягти кривдника до відповідальності непросто. Для цього треба мати серйозні підстави й докази, до прикладу, аудіо чи відеозаписи. На відміну від підлітків, які вдаються до булінгу, знімаючи свої дії на відео й викладаючи в соцмережах, дорослі зазвичай усвідомлюють можливі наслідки своїх дій.
Тож, найімовірніше, під час перевірок фактів мобінгу це будуть слова потерпілого проти слів кривдника. Приміром, жертва мобінгу заявлятиме, що її ображають, цькують, ігнорують, плетуть інтриги, втягуючи в них інших колег. Тоді як керівник запевнятиме, що все це неправда й наклеп. Зрештою, навіть за наявності записів, треба буде перевірити, чи не згенеровані вони за допомогою ШІ (а таке вже можливе). Адже звинувачення у мобінгу можуть бути і хибними.
— Для чого вигадувати, якщо цькування не було?
— Можна видавати себе за жертву мобінгу з наміром домогтися звільнення шефа й обійняти його посаду. Або уявімо іншу ситуацію: новопризначений менеджер вимагає від колег належного виконання своїх обов’язків, спершу по-доброму, а тоді — як вдається, адже на нього “тиснуть зверху”, домагаючись потрібних показників. Він також може стати жертвою колективного мобінгу, якщо на цю посаду розраховували інші. Загалом в основі цькування може бути й звичайна заздрість чи несприйняття “свого” колеги в ролі керівника. Тобто жертвою цькування може стати як підлеглий, так і керівник.
В Україні триває жорстока війна. На цьому фоні нервова система чи не в усіх розхитана. Ми потерпаємо від тривожності, недосипання, емоційної втоми, чимало звичних раніше речей тепер можуть стати для нас тригерами. От хтось із колег може невдало пожартувати, а інший сприйме це за мобінг. З другого боку, навіть якщо людина зазнала цькування, то через страх втратити роботу може вирішити мовчати й удавати, що нічого не сталося. Ситуації бувають різні. І цей закон, перевірки та штрафи навряд чи розв’яжуть проблему мобінгу.
