Від початку повномасштабної війни Державна прикордонна служба затримала майже 30 тисяч військовозобов’язаних чоловіків під час спроби незаконного перетину кордону. А 44,9 тисячі різними шляхами таки вдалося виїхати з України і вони не повернулися! Такі дані озвучила Тимчасова слідча комісія Верховної Ради.
— Правовий режим воєнного стану передбачає доволі жорсткі умови для виїзду військовозобов’язаних чоловіків за кордон, тому вони шукають всілякі лазівки, — коментує адвокат Яромир Цімура. — Поширенню цього явища сприяють страх перед мобілізацією та недостатнє знання правил виїзду за кордон, які, до речі, змінюються досить часто.
— Що маєте на увазі?
— На жаль, у нас немає чіткого переліку документів, які прикордонники повинні вимагати в особи під час виїзду з України. У кожному конкретному випадку інспектори ухвалюють рішення на свій розсуд. Може бути так, що на одному пункті пропуску не дозволять виїхати, а на іншому дадуть, як мовиться, зелене світло, часто — за окрему “подяку”. Плюс прикордонники не ведуть контролю повернення осіб у встановлені строки. Це призводить до непоодиноких випадків неповернення спортсменів, держслужбовців та інших військовозобов’язаних.
— Які способи найчастіше використовують чоловіки мобілізаційного віку, щоб втекти за кордон?
— Їх, власне, детально розкрила на своєму засіданні парламентська Тимчасова слідча комісія. Це — перетин кордону за підробленими документами, зокрема, про зняття з військового обліку, довідками ВЛК про нібито непридатність до військової служби, документами про псевдостатус багатодітного батька чи рішеннями судів про наявність на утриманні дітей та фальшивими документами про потребу в лікуванні й реабілітації за кордоном.
Багато фактів втечі поза пунктами пропуску (гори, річка). Дехто перетинає лінію зіткнення, а потім виїжджає через тимчасово окуповану територію до Росії. Серед тих, хто не повернувся із закордонної поїздки, багато військовозобов’язаних, котрі виїхали на підставі листів державних та правоохоронних органів до Держприкордонслужби з клопотаннями щодо сприяння у перетині кордону тощо. Такі листи мають безконтрольний та корупційний характер.
Зауважу, що за незаконний перетин кордону не встановлено кримінальної відповідальності, є лише адміністративна відповідальність, яка передбачає штраф від 3400 до 8500 гривень або адмінарешт до 15 діб. Кримінальна відповідальність настає лише для провідників за незаконне переправлення осіб через державний кордон, яке карається позбавленням волі від трьох до п’яти років. Проте реальні вироки ухвалюють далеко не всім. Відомо, що правоохоронці порушили понад 7000 кримінальних справ, пов’язаних з незаконним переміщенням осіб за кордон, і лише в 400 ухвалено вирок. У деяких випадках з’ясовується, що в діях фігурантів насправді не було складу кримінального правопорушення. Або ж підсудний висловлює бажання мобілізуватись до ЗСУ, і тоді суд зупиняє кримінальне провадження, а порушника направляють на проходження військової служби.
— А як на потік тих, хто шукав способів незаконного перетину кордону, вплинуло закриття програми “Шлях”?
— З одного боку, це зменшило перелік законних підстав для перетину кордону, бо не всі, хто виїхав таким чином, поверталися у визначений термін. Але з другого — закриття “Шляху” для волонтерів негативно позначилося на поставці гуманітарної допомоги військовим.
