З 1 жовтня в Україні запрацював Єдиний електронний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів “Оберіг”. Він наповнений інформацією більше ніж на 90% та, як заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, — надзвичайно захищений.
Щоб з’ясувати, як саме працює “Оберіг”, ми звернулися із запитами до кількох обласних ТЦК та СП. Однак там не надали інформації, посилаючись на те, що досі не отримали роз’яснень від Генерального штабу ЗСУ. Тому “Експрес” вирішив прояснити ситуацію у розмові з експертами.
— “Оберіг” — це єдина автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, в якій планується зібрати відомості про всіх призовників, військовозобов’язаних та резервістів віком від 18 до 60 років, — каже В’ячеслав Тарадуда, адвокат. — Власник цього ресурсу — Міністерство оборони, а наповнюють та актуалізують базу даних районні, міські ТЦК і СП, центральне управління і регіональні підрозділи СБУ та відповідні структури служби зовнішньої розвідки.
— Завдяки реєстру територіальні центри комплектування та соціальної підтримки отримають дані всіх військовозобов’язаних і зможуть поставити людину на облік без її особистої явки до ТЦК, — додає Ростислав Кравець, голова ГО “Право ва держава”. — За задумом ініціаторів, створення реєстру спростить ведення військового обліку громадян та, відповідно, заходи мобілізації й розшук осіб, котрі від неї ухиляються. А ще допоможе прискорити процедуру надання статусу учасника бойових дій і пільг для родичів загиблих, оформлення групи інвалідності або визначення відсотка втрати працездатності для тих, хто отримав поранення на війні. Передбачається, що зменшаться ризики корупції та бюрократії у військовій сфері.
— Формування такої бази вкрай важливе в умовах воєнного стану, — вважає Роман Лихачов, юрист Української Гельсінської спілки з прав людини. — Адже Міністерство оборони й підпорядковані йому підрозділи повинні чітко володіти інформацією про мобілізаційний резерв.
— Які дані вносяться до реєстру?
● В. Тарадуда:
— Це, зокрема, паспортні дані призовника, військовозобов’язаного чи резервіста, дата та місце його народження, місце проживання або перебування, відомості про батьків, опікунів, піклувальників, про сімейний стан особи та членів родини, включаючи дітей. А також — реквізити внутрішнього і закордонного паспортів, відомості про громадянство, освіту та спеціальність, стан здоров’я, про місце роботи, про притягнення до кримінальної відповідальності та судимість, відцифрований образ обличчя, дані про дату виїзду за кордон та повернення в Україну, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), ідентифікаційний код платника податків. До службових даних належать відомості про виконання військового обов’язку та військово-облікова спеціальність.
— З яких відомств збирають цю інформацію?
— Центральна виборча комісія надає Міноборони дані про всіх українців віком від 18 до 60 років. Звідти відсіюють інформацію про осіб, які не є військовозобов’язаними, а решту вносять у базу даних. Також до реєстру вводять інформацію з баз даних поліції, Державної судової адміністрації, Офісу генпрокурора, Пенсійного фонду, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства освіти, Держприкордонслужби, податкової та міграційної служб.
Депутати запропонували включати до персональних даних про військовозобов’язаного відомості про притягнення його до відповідальності за порушення правил військового обліку, вносити до реєстру відомості про дозвільні документи про право володіння та користування зброєю, посвідчення водія, тракториста-машиніста, номери телефонів та адреси електронної пошти, відомості про мету виїзду за межі України, дані про володіння іноземними мовами, про проходження освітніх курсів та курсів підвищення кваліфікації тощо.
● Р. Лихачов:
— Серед великого потоку інформації, що вноситься до реєстру, на жаль, немає даних про відстрочку від мобілізації. Нерідко буває, що людина приносить у ТЦК документи, які дають їй право на відстрочку, скажімо, через інвалідність або сімейні обставини, а там банально не хочуть їх приймати. Був би електронний кабінет, військовозобов’язаний міг би в нього подати документи і не залежати від працівників ТЦК.
— А чи можна бути впевненим у захищеності такого електронного досьє?
● Р. Кравець:
— Вважаю, що такий великий обсяг інформації в реєстрі становить ризики для самих військовослужбовців, несе загрозу національній безпеці. Бо хто гарантує, що на завдання іноземної спецслужби реєстр не буде зламаний для заволодіння всіма даними наших військових та їхніх родин? Вважаю, що роботу реєстру треба хоча б на час війни зупинити, а електронний військовий облік налагодити іншим шляхом.
Зрештою, не розумію, навіщо до реєстру вносити стільки даних. Хіба вони допоможуть знаходити ухилянтів? Наприклад, як вплине на формування реєстру інформація про наявність грошей, податків, рахунків з податкової служби? Адже особа може взагалі ніде не працювати, не бути ФОПом, не стояти на обліку в податковій і не сплачувати податків. Не зрозуміло, що додасть цей реєстр податкової, крім збирання повної інформації про громадянина України, яка жодним чином не пов’язана з розшуком ухилянтів.
● Р. Лихачов:
— На жаль, у положенні Міноборони про порядок введення реєстру немає чіткого розділу саме про захист інформації. Не зрозуміло, хто має доступ до реєстру, яким чином буде надходити інформація з інших державних структур і чи не буде її витоку під час обміну такими даними.
— Але людина повинна знати, які дані про неї внесено до реєстру і якось їх перевірити. Чи не так?
● Р. Лихачов:
— Наразі немає онлайн-доступу до бази даних. І особа не може перевірити, чи вона, бува, не числиться як ухилянт. Останнім часом у своїй адвокатській практиці не раз стикався з тим, що прикордонники або поліцейські зупиняють автомобіль і кажуть водієві чи його пасажирам, що вони числяться в базі даних як ухилянти. А на прохання дати витяг з бази лише розводять руками, мовляв, нічим не можемо допомогти, бо інформація таємна.
● В. Тарадуда:
— Таку інформацію нині можна отримати лише через письмовий запит до ТЦК, територіальних органів СБУ та підрозділів Служби зовнішньої розвідки. У ньому потрібно вказати свої персональні дані, місце проживання та реквізити документа, що посвідчує особу. Відповідь має надійти протягом 10 робочих днів.
