У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт про відмову від копійок і відновлення шагів. Автори документа — спікер парламенту Руслан Стефанчук та його заступники — зазначають, що зміна назви розмінної монети дасть змогу завершити грошову реформу, розпочату 1996 року.
У пояснювальній записці до законопроєкту вказано, що після появи шагів Нацбанк одразу ж не вилучатиме копійок із грошового обігу. Монети нового та старого дизайну перебуватимуть у користуванні паралельно. Тому утилізація копійок та виготовлення їм на заміну шагів не потребуватимуть додаткових витрат із бюджету. Повернути історичну назву розмінній монеті планують до 30-річчя грошової реформи в Україні, яке припадає на вересень 2026-го.
У суспільстві ініціативу парламентарів сприйняли неоднозначно. Одні вважають, що нам справді варто відмовитися від радянської назви розмінних монет, інші певні, що у час війни держава, зокрема Нацбанк, має важливіші завдання, а з перейменуванням копійок на шаги можна зачекати.
— Чи підтримуєте ініціативу щодо заміни копійок на шаги?
— Так, це виправданий крок в умовах широкомасштабної російської агресії, — каже фінансист Сергій Фурса. — Адже навіть через 34 роки від дня проголошення незалежності України є, так би мовити, знаменник, який все ще об’єднує нас із Росією. Це — назва розмінної монети “копійка”, закріплена на законодавчому рівні. Сьогодні із 15 країн, що входили до СРСР, копійка залишилася тільки у трьох: Україні, Росії, Білорусі, а також у так званому Придністров’ї.
— Згодний, що перейменування української розмінної монети варто проводити, щоб віддалитись від російських імперських стандартів, — додає економіст, ексчлен Ради НБУ Віталій Шапран. — Але “шаг” — аж ніяк не найкращий вибір. Насправді української монети з написом “шаг” фізично не існувало в обігу на території України. Функцію дрібних грошей з такою назвою виконували поштові марки на початку ХХ століття, коли Україна переживала не найкращі часи своєї історії.
Є як мінімум три альтернативи назви монет. По-перше, це “златники” та “срібники”, монети часів Київської Русі, які були в обігу разом із гривнями. По-друге, “ярмак”, монета Кримського ханства. Вибір такої назви дав би потужний соціально-політичний сигнал кримським татарам, які є частиною нашого українського народу. По-третє, оскільки 10 копійок уже почали виводити з обігу, а залишається лише монета вартістю 50 копійок, то нову монету можна було б назвати “пів гривні”, за аналогією з монетою 1/2 французького франка. Але ніхто перелічених варіантів не обговорював, населення з цього приводу не опитував. Рішення щодо назви “шаг” ухвалювало обмежене коло осіб.
— Запроваджувати шаг треба було разом із запровадженням гривні, — зауважує кандидат економічних наук Олександр Хмелевський. — Проте чомусь у далекому 1996 році ні голова Нацбанку Віктор Ющенко, ні президент Леонід Кучма, ні інші керівники держави на це не зважилися і залишили для роздрібної монети російську назву “копійка”. На жаль, відтоді гривня зазнала значного знецінення, а копійка втратила свою купівельну спроможність. Перспективу змінити назву сьогодні мають лише монети 50 копійок. Проте через декілька років і вони будуть виведені з обігу, а ціни заокруглюватимуть до гривні. Тому жодного сенсу перейменовувати монети немає. Копійка зникне сама собою. Хай краще згине копійка, ніж шаг.
Нинішнє керівництво НБУ, яке не має жодних досягнень у своїй діяльності, вирішило попіаритися як патріоти та увійти в історію. Сама ідея запровадження шага свідчить про некомпетентність тих, хто очолює Нацбанк, і нерозуміння ними нагальних проблем української економіки. У той час, коли інфляція й далі зростає, гривня знецінюється, ставки за кредитами перебувають на високому рівні, що перешкоджає відновленню економіки України, НБУ замість виправлення ситуації відвертає увагу суспільства дешевою виставою. Аналогічно можна сказати і про Верховну Раду.
— Чи справді перехід на шаги не потребуватиме додаткових витрат із бюджету?
● О. Хмелевський:
— Заяви про те, що запровадження шага не призведе до витрат, не відповідають дійсності. Карбування нових монет потребує фінансування, тим паче, що лише метал, з якого вони виготовлені, коштує дорожче, ніж їх номінал.
● В. Шапран:
— Гроші доведеться витратити і на зміну налаштування програмного забезпечення, зокрема у державних банках та компаніях (а це прямі витрати державного сектору), і на забезпечення фінустанов новими навчально-поліграфічними матеріалами з ознаками засобів захисту нової монети, і на роз’яснювальні заходи для населення. Понад те, НБУ провокує ситуацію, коли в Україні буде одночасно і 50 копійок, і 50 шагів. Це вноситиме плутанину в грошовий обіг, яка є небажаною.
