Кремль послідовно посилює тиск на малі корінні народи Росії, поєднуючи репресії, контроль над міжнародним дискурсом і непропорційне залучення до війни проти України, - повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Паралельно з репресіями проти активістів відбувається фізичне знищення корінних народів через війну
У грудні минулого року російські силові структури затримали щонайменше 17 представників корінних народів з республік Алтай і Саха, Томської, Мурманської й Кемеровської областей, а також Красноярського краю. Усі вони роками займалися захистом прав своїх громад на півночі РФ, у Сибіру та на Далекому сході. Раніше ці активісти виступали на екологічному форумі ООН, де публічно говорили про деградацію довкілля, втрату можливостей для традиційних промислів і фактичне вимирання їхніх народів. Ці заяви різко контрастують з офіційною риторикою Кремля про «багатонаціональну державу», в якій нібито збережено мови, культури і традиції понад 190 народів.
Для просування контрольованої позиції Москва перетворила «Асоціацію корінних малочисельних народів Півночі, Сибіру та Далекого Сходу рф» на повністю лояльну структуру. З 2013 по 2025 роки її очолював депутат Держдуми Григорій Лєдков, згодом – сенатор Алєксєй Сітніков. Делегати цієї організації на міжнародних майданчиках транслюють виключно затверджену Кремлем версію «гармонійного співіснування», одночасно публічно підтримуючи війну проти України.
Така позиція суперечить думці 172 правозахисних організацій, що працюють з малими народами рф і входять до міжнародного руху «Форум свободних государств построссії», який верховний суд рф визнав «терористичним» і заборонив.
Паралельно з репресіями проти активістів відбувається фізичне знищення корінних народів через війну. У Хабаровському краї до повномасштабного вторгнення проживало 1,29 млн осіб, з них 21129 – представники корінних народів, зокрема нанайці, негідальці, нівхи та орочі. Під час мобілізації на кожні 10 тисяч населення на фронт було направлено 34 етнічних росіян і 95 представників корінних народів – диспропорція, що лише підсилює ризик їхнього зникнення.
Смертність в РФ: соціальна нерівність
Ймовірність загинути на війні для чоловіків з Тиви або Алтаю у 30 – 40 разів вища, ніж для мешканців Москви, передає BBC. На 10 тисяч чоловічого населення найбільше загиблих зафіксовано у Тиві (120), Бурятії (91) та Республіці Алтай (89). У Москві цей показник становить лише 3 загиблих на кожні 10 тисяч чоловіків.
У Тиві майже чверть загиблих – це засуджені, завербовані у приватні військові компанії чи армії, ще третина – кадрові військові. В Алтаї 47% загиблих – добровольці, які підписали контракт після 2022 року. У Бурятії 25% загиблих – це професійні військові, 34% – добровольці, а кожен п'ятий – мобілізований, що вдвічі перевищує середній показник у країні.
У Москві серед загиблих 10% – засуджені, 26% – добровольці, 15% – мобілізовані, 20% – кадрові військові.
Також дослідники зазначають, що втрати Тиви та Бурятії значно перевищують аналогічні показники в інших національних республіках – наприклад, у Дагестані, Інгушетії, Татарстані чи Башкортостані вони вдвічі чи втричі нижчі. Це свідчить у тому, що ключову роль грають не етнічні чинники, а соціальну нерівність.
